Мальтоза
| Мальтоза | |
|---|---|
 Мальтоза (Солодовий цукор)
Maltose |
 Isomaltose
|
| Назва за IUPAC | 2-(hydroxymethyl)-6-[4,5,6-trihydroxy-2-(hydroxymethyl)oxan-3-yl]oxyox
ane-3,4,5-triol |
| Інші назви | 4-O-α-D-Glucopyranosyl-D-glucose Isomaltose 6-O-α-D-Glucopyranosyl-D-glucose |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 69-79-4 |
| PubChem | (isomaltose) |
| Номер EINECS | 200-716-5 |
| Номер EC | 200-716-5 |
| DrugBank | 03323 |
| KEGG | D00044 і C00208 |
| Назва MeSH | D09.698.365.450, D09.698.629.305.523 і D09.947.750.523 |
| ChEBI | 17306 |
| RTECS | LZ6600000 |
| SMILES | O([C@H]1[C@H](O)[C@@H](O)C(O)O[C@@H]1CO)[C@H]2O[C@@H]([C@@H](O)[C@H](O)[C@H]2O)CO |
| InChI | 1S/C12H22O11/c13-1-3-5(15)6(16)9(19)12(22-3)23-10-4(2-14)21-11(20)8(18)7(10)17/h3-20H,1-2H2/t3-,4-,5-,6+,7-,8-,9-,10-,11?,12-/m1/s1 |
| Номер Бельштейна | 1292747 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C12H22O11 |
| Молярна маса | 342,30 г/моль |
| Зовнішній вигляд | Білий порошок чи кристали |
| Густина | 1,54 г/см3 |
| Тпл | 160–165 °C (anhydrous) 102-103 °C (monohydrate) |
| Розчинність (вода) | 1,080 г/мл (20 °C) |
| Оптична активність [α]D | +140.7º (H2O, c = 10) |
| Небезпеки | |
| MSDS | External MSDS |
| Індекс ЄС | not listed |
| Пов'язані речовини | |
| Інші | Цукроза Лактоза Трегалоза Целобіоза |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Мальто́за (англ. maltose від malt — «солод»), також «солодовий цукор» — природний дисахарид, молекула якого складається з двох залишків глюкози; міститься у великих кількостях в пророслих зернах (солоді) ячменю, жита та інших зернових; виявлено також у томатах, в пилку та нектарі ряду рослин. Особливо багато мальтози міститься в солоді і солодових екстрактах.[1] Входить в склад деяких марок пива.
Мальтоза легко розчинна у воді, має солодкий смак; є відновлюючим цукром, тому що має незаміщену напівацетальну гідроксильну групу. В утворенні молекули мальтози бере участь напівацетальний гідроксил однієї з молекул глюкози і спиртовий (розташований біля четвертого вуглецевого атома) другий[1].
Біосинтез мальтози з bD-глюкопіранозілфосфата і D-глюкози відомий тільки у деяких видів бактерій. У тваринному і рослинному організмах мальтоза утворюється при ферментативному розщеплюванні крохмалю і глікогену (див. амілаза). Розщеплення мальтози до двох залишків глюкози відбувається в результаті дії ферменту a-глюкозідази, або мальтази, яка міститься в травному соку тварин і людини, в пророщеному зерні, в цвілевих грибах і дріжджів. Мальтоза утворюється при неповному гідролізі крохмалю розбавленими кислотами або амілолітичними ферментами, є одним з основних компонентів крохмальної патоки, яка широко використовується в кондитерській індустрії.[1] Генетично обумовлена відсутність цього ферменту в слизовій оболонці кишки людини призводить до природженої непереносимості мальтози — важкого захворювання, що вимагає виключення з раціону мальтози, крохмалю та глікогену або долучення до їжі ферменту мальтази.
При гідролізі мальтози утворюються дві молекули глюкози:
- С12Н22О11 + Н2О → 2 С6Н12О6
Цей процес відіграє велику роль в харчовій технології при бродінні тіста як джерело зброджуваних цукрів.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Скурихин И. М., Нечаев А. П. Все о пище с точки зрения химика: Справ. издание. — М.: Высш.шк. 1991. — 288 с. ISBN 5-06-000673-5
Посилання[ред. | ред. код]
- МАЛЬТОЗА [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
