Малінін Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Малінін
Основна інформація
Повне ім'я Олександр Миколайович Малінін
Дата народження 16 листопада 1958(1958-11-16) (56 років)
Місце народження Свердловськ,
РРФСР, СРСР
Роки активності з 1976[1]
Країна СРСР СРСР,
Росія Росія
Професії співак, композитор
Інструменти гітара
Жанр поп, рок, романс
Колективи ВІА «Фантазія»[2], «Співають гітари», «Блакитні гітари», «Метроном», група Стаса Наміна (1983–1987), театр Алли Пугачової (1988)[1]
Нагороди {| style="background: transparent" |
Орден Дружби
||
Орден Пошани

|}

Народний артист України — 2004
malinin.ru

Олекса́ндр Микола́йович Малі́нін (до 1988 року носив прізвище Ви́гузов[1]; народ. 16 листопада 1958, Свердловськ, СРСР) — радянський і російський співак, заслужений артист РСФСР, народний артист Росії[3], народний артист України[2].

Біографія й творчий шлях[ред.ред. код]

Народився 16 листопада 1958 року у Свердловську в родині залізничника Миколи Степановича (1932) і сортувальниці овочів на овочевій базі Ангеліни Анатоліївни Вигузових. В Олександра Малініна є брат, молодший на п'ять років. Батьки розвелися, і хлопчиків виховувала мати[1][4] У дитинстві захоплювався хокеєм, а потім відвідував гуртки: хоровий, танцювальний і духовий (грав на альті). Із 14 років до 15 років він грав у військовому оркестрі на валторні, жив у казармі й навчався у вечірній школі, потім навчався у Свердловському ПТУ залізничників, учився на помічника машиніста[2]

В 1974 році поступив в естрадну студію при Свердловській філармонії і закінчив її.[1] Був солістом хору Уральського військового округу (19761977). В 1981 році виступав із вокально-інструментальним ансамблем «Співають гітари». Після переїзду в Москву вчився в музичному училищі імені Іполітова-Іванова. Виступав в ансамблі «Блакитні гітари». З 1983 року по 1987 рік[1] працював у групі Стаса Наміна. В 1986 році він потрапив в автокатастрофу, 3 місяці пробув у гіпсі.[2] В 1988 році[1] разом з американським співаком і продюсером Девідом Померанцем виступав у США, де також був випущений їхній спільний сингл.

В 1988 році Малінін завоював гран-прі на конкурсі «Юрмала-88», виконавши пісні «Корида» (музика Олени Ваніної, слова М. П. Гуськова), «Любов і розлука» (музика І. Шварца, слова Б. Окуджави) і «Обережно, двері закриваються»[4]. Пісню «Корида» Малінін виконував усі три тури аж до перемоги у фіналі[4][5][6]. Присутній на конкурсі журналіст Юрій Філінов писав: «„Корида“ стала просто неповторним тріумфом конкурсу. Жоден конкурсант за всю історію „Юрмали“ не викликав такого замилування, як Малінін. Він потряс, змусив завмерти й задихнутися від відчуття свободи. Навряд чи хто в ці хвилини сумнівався в тому, що саме цей артист — переможець. У цьому ж році за пісню „Корида“ А. Малініну була вручена Премія Радянського комітету захисту миру „Кришталевий кубок“ — „Пісня — світу“»[7].

Протягом тривалого часу основу репертуару А. Малініна складають романси, які приносять йому наприкінці 1980-х — на початку 1990-х широку популярність у публіки. Серед них: «Даремні слова» (музика Д. Ф. Тухманова, слова Л. О. Рубальської), «Поручик Голіцин» (М. Звездинського), «Білий кінь» (музика Олени Ваніної, вірші Михайла Гуськова), романси на вірші Сергія Єсеніна й інші.

В 1990 році продюсером А. Малініна стає Сергій Лісовський. Його фірма «Ліс'с» здійснює й проводить концертну шоу-програму за назвою «Бал Олександра Малініна» в спортивно-концертному комплексі «Олімпійський», яку за 20 днів відвідало 360 тисяч глядачів. Із цього часу бали Олександра Малініна стають традиційними й проходять на великих концертних площадках Москви. На сьогоднішній день проведено більше десяти таких програм: «Великодній Бал моєї душі», «Різдвяний Бал Олександра Малініна», «Дев'ятий Бал», «Зоряний Бал», «Бал „берега мого життя“» й інші.

З 1996 року генеральним продюсером А. Малініна є його третя дружина Емма Малініна (Ісаєва), за професією лікар-гінеколог. Крім співочої кар'єри чоловіка, Емма Малініна займається аптечним бізнесом і володіє власною гінекологічною клінікою[8].

Олександр Малінін (у центрі) у складі групи Стаса Наміна, 1986 рік
Автограф Олександра Малініна

Родина[ред.ред. код]

Дискографія[ред.ред. код]

  • 1986 — «Ми бажаємо щастя вам»
  • 1988 — «Far Away Lands» (разом з Девідом Померанцем)
  • 1988 — «Олександр Малінін»
  • 1989 — «Метроном»
  • 1990 — «Неприкаяний»
  • 1991 — «Біла ворона» (рок-опера)
  • 1991 — «Поручик Голіцин»
  • 1991 — «Бал»
  • 1991 — «Місячна соната»
  • 1994 — «Любові бажана пора»
  • 1995 — «Кращі пісні»
  • 1996 — «Я все-таки тебе люблю»
  • 1996 — «Буржуйські танці»
  • 1998 — «Вінчання»
  • 2000 — «Ночі окаянні»
  • 2000 — «Зоряний бал. Живий концерт.»
  • 2001 — «Берега»
  • 2003 — «Стародавні російські романси»
  • 2003 — «Червона калина»
  • 2004 — «Якби не ти»
  • 2005 — «По дорозі додому»
  • 2007 — «Чарівна скрипка»
  • 2008 — «Ех, душа моя»
  • 2010 — «Я оголошую Вам любов»

Фільмографія[ред.ред. код]

Рік Назва Роль
1996 ф Старі пісні про головне пастух
1997 ф Старі пісні про головне 2 стиляга хуліган
1998 ф Старі пісні про головне 3 камео
1998 ф Воєнно-польовий романс
2007 ф Дуже новорічне кіно, або Ніч у музеї

Нагороди й премії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]