Мамай-гора
| Мамай-гора | ||||
 Вид на Мамай-Гору через Каховське море | ||||
|
47°25′58″ пн. ш. 34°16′19″ сх. д. / 47.43300000002777495° пн. ш. 34.27220000002777311° сх. д.Координати: 47°25′58″ пн. ш. 34°16′19″ сх. д. / 47.43300000002777495° пн. ш. 34.27220000002777311° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Велика Знам'янка | |||
| Тип | гора і курган | |||
| Висота | 80 м | |||
  Мамай-гора Мамай-гора (Україна) | ||||
 | ||||
 Мамай-гора у Вікісховищі | ||||
Мама́й-гора́ — височина на березі Каховського водосховища біля села Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, на лівому березі Каховського водосховища. Відома як найбільший мультикомплексний могильник Північного Причорномор'я. Висота гори становить 80 метрів[1]. Входить до складу ландшафтного заказника Урочище Мамай гора.
Археологічні знахідки[ред. | ред. код]
На цьому місці знаходяться місцеві скіфські поховання відомі у всьому світі, які є унікальними в своєму роді[2].
Під час чергового польового сезону запорізькі археологи вище скіфських поховань виявили середньовічний могильник Мамай-Сурка («Мамасуркою» знам'янці називають невелику річечку, що протікає біля підніжжя Мамай-гори). Він виявився одним з найбільших в Європі.
Уже розкопано понад 1000 поховань цього могильника. Майже всі вони примітні тим, що в них поховані не знатні особи, а простолюд. Саме йому належать знайдені в могилах особисті речі: сережки, намисто, персні, скроневі кільця, браслети, численні амулети.
Подальші розкопки допоможуть дати відповіді на безліч питань, пов'язаних з епохою Середньовіччя. І, можливо, після з'ясування того, яке ж все-таки населення проживало тут, які в нього були стосунки з Золотою Ордою і як татаро-монголи (а саме з ними і пов'язують в народі назву священної гори) вплинули на формування українського народу, і вдасться уточнити час зародження запорізького козацтва, простежити його корені.
Стан історичних пам'яток[ред. | ред. код]
Мамай-гора поступово сповзає у Каховське водосховище. За останні 30 років обвалилося майже 400 метрів берега. Вчені кажуть, що зупинити процес руйнації Мамай-гори неможливо. Це обумовлено не тільки близькістю штучного моря, а й просіданням ґрунту.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Євген Зюзін. "Знахідка року" // BBC News Україна
- ↑ Секрети Мамай-гори: археологи зробили сенсаційну заяву. https://svidok.online (укр.) . 11 вересня 2018. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 28-09-2019.
Література[ред. | ред. код]
- Андрух С.И., Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора. Книга I. – Запорожье, 1999. – 232 с.
- Андрух С.И. Могильник Мамай-Гора. Книга ІІ. – Запорожье, 2001. – 238 с.
- Андрух С.И., Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора. Книга III. – Запорожье, 2004. – 203 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Запорожские археологи спасают Мамай-Гору за свой счет [Архівовано 13 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Тематична сторінка на сайті Історичного факультету ЗНУ [Архівовано 5 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Курган Мамаева Могила [Архівовано 13 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Археологи спешат исследовать Мамай-гору [Архівовано 13 травня 2012 у Wayback Machine.]
- АРХЕОЛОГИ РЯТУЮТЬ МОГИЛЬНИК МАМАЙ-ГОРА ВІД ВОДИ [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Євген Зюзін. "Знахідка року": як скіфський воїн з Мамай-гори оновлює уявлення про давній народ // BBC News Україна. — 29 вересня 2019. Процитовано 29-09-2019.
 |
У Вікісловнику є сторінка Мамай-гора. |