Мама вийшла заміж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мама вийшла заміж
рос. Мама вышла замуж
Жанр мелодрама
Режисер Віталій Мельников
Сценарист Юрій Клепіков
У головних
ролях
Люсьєна Овчинникова
Олег Єфремов
Микола Бурляєв
Лариса Буркова
Костянтин Тягунов
Віктор Іллічов
Людмила Арініна
Аркадій Трусов
Лідія Штикан
Оператор Дмитро Долинін
Композитор Олег Каравайчук
Кінокомпанія Кіностудія «Ленфільм». Перше творче об'єднання
Тривалість 85 хвилин
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1969
IMDb ID 0064628

«Мама вийшла заміж» (рос. «Мама вышла замуж») — радянський повнометражний (кольоровий, частково чорно-білий) художній фільм, поставлений на Ленінградської ордена Леніна кіностудії «Ленфільм» в 1969 році режисером Віталієм Мельниковим.

Головні ролі виконують Микола Бурляєв, Люсьєна Овчинникова та Олег Єфремов (на думку самого актора, тут він зіграв свою найкращу роль у кіно. Прем'єра фільму в СРСР відбулося 25 травня 1970 року.

Зміст[ред. | ред. код]

Зіна давно розлучена. Вона працює малярем і виховує сина. Коли вона знаходить своє кохання, то офіційно оформляє стосунки зі своїм обранцем, чарівним і милим чоловіком, який вже давно впорався зі своїми проблемами з випивкою. Та син не хоче ділити мати з кимось ще, він влаштовує нареченим справжнє випробування їхніх почуттів.

Ролі[ред. | ред. код]

У титрах не вказані[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Створення[ред. | ред. код]

За визнанням режисера Мельникова, найменше знімальна група хотіла створити сентиментальну стрічку. Частина зйомок картини проходила в справжній, щойно побудованої московської «хрущовці». Квартира була настільки маленькою, що камеру повісили на прикріпленому до стелі рейці. Під час зйомок у Мельникова народилася дочка Ольга.

На головну жіночу роль спочатку пробувалися безліч зірок того часу, включаючи Нонну Мордюкову та Інну Макарову. Овчинникова, яка згодом і зіграла Зіну, взагалі не входила в плани Мельникова, так як мала репутацією комедійної актриси. Проте, актриса вразила постановника своєю байдужістю до слави:

Але коли побачив її проби, вона мене просто зачарувала своєю відкритістю, природністю і якоїсь майже дитячої відданістю своїй справі. Але коли по закінченню проб я сказав, що вона затверджена, раптом випалила: «Ні, я зніматися не буду!». — «Чому?» — здивувався. «Ну як же, - сказала Люсьєна, — моїм партнером повинен бути сам Олег Єфремов! А хто я така, щоб зніматися з ним у парі?»

— Віталій Мельников

Єфремов, підмічає Мельников, будучи непростим у спілкуванні людиною, відразу ж знайшов спільну мову з Овчинниковой і багато в чому їй допомагав.

Ще на стадії розробки фільму цензура взяла його «на олівець», в тому числі через особистості автора сценарію Юрія Клепікова, до цього написав скандальну стрічку «Історія Асі Клячиної, яка любила, та не вийшла заміж».

Коли фільм був закінчений, в Центральному Будинку кіно повинна була відбутися прем'єра, яку постійно переносили. У підсумку преса цілком розгромила стрічку Мельникова, заявивши, що вона «очорнює радянську дійсність, представляє робочий клас грубим і необтесаним і спотворює його».

Звукова доріжка[ред. | ред. код]

У фільмі звучить пісня «Крыши» (музика Оскара Фельцмана, слова Ігоря Шаферана) в виконанні Анатолія Корольова.

Посилання[ред. | ред. код]