Мамед Іскендеров

Мамед Абдул огли Іскендеров
13 Голова Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР
	29 грудня 1961 — 25 грудня 1969
Попередник	Джафаров Сафтар Мамед огли
Наступник	Халілов Курбан Алі огли
8 Голова Ради міністрів Азербайджанської РСР
	10 липня 1959 — 29 грудня 1961
Попередник	Велі Ахундов
Наступник	Енвер Аліханов
Народився	4 (17) грудня 1915; с. Ейвазлар, Шушинський повіт, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія
Помер	28 травня 1985 (69 років); Баку, Азербайджанська РСР
Відомий як	політик
Країна	СРСР
Національність	азербайджанець
Alma mater	Азербайджанська державна нафтова академія (1940)
Політична партія	КПРС
Підпис

Мамед Абдул огли Іскендеров (4 (17) грудня 1915(19151217), село Ейвазлар, Шушинський повіт, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія — 28 травня 1985, Баку, Азербайджанська РСР) — радянський партійний і державний діяч, голова Ради Міністрів Азербайджанської РСР (1959—1961), голова Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР (1961—1969). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1966 роках. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1966—1971 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 4—7-го скликань. Кандидат геолого-мінералогічних наук (1946), доктор геолого-мінералогічних наук (1956), професор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в бідній селянській родині. Етнічний курд^[1]. Був офіційно зареєстрований як «азербайджанець», оскільки керівництво Азербайджанської РСР (за сприяння офіційної Москви) проводило політику примусової асиміляції корінних народів Азербайджану, зокрема курдів, серед іншого, реєструючи представників цих національностей у документах як «азербайджанців»^[2]^[3]^[5].

У 1929 році закінчив школу. З 1929 по 1932 рік навчався в Азербайджанському педагогічному технікумі імені Сабіра в місті Баку.

У 1932—1935 роках — учитель середньої школи у Зангеланському районі Азербайджанської РСР.

У 1935—1940 роках — студент Азербайджанського індустріального інституту. У 1938 році вступив до комсомолу. У 1940 році закінчив Азербайджанський індустріальний інститут за фахом інженер-геолог.

З 1940 року — інженер-геолог 1-го промислу тресту «Молотовнафта» Азербайджанської РСР.

З 1941 по 1943 рік служив у Червоній армії, брав участь в обороні Кавказу під час німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1943—1945 роках — геолог 5-го промислу, парторг ЦК ВКП(б) 6-го промислу тресту «Молотовнафта» («Азізбековнафта») міста Баку Азербайджанської РСР. Навчався в аспірантурі Академії наук Азербайджанської РСР.

У 1945—1947 роках — заступник секретаря Бакинського міського комітету КП(б) Азербайджану з нафти.

У 1947—1948 роках — перший секретар Ленінського районного комітету КП(б) Азербайджану міста Баку.

У 1948—1949 роках — заступник міністра державного контролю Азербайджанської РСР.

У 1949—1951 роках — керуючий тресту «Орджонікідзенафта», у 1951—1953 роках — керуючий тресту «Леніннафта» Міністерства нафтової промисловості Азербайджанської РСР у місті Баку.

У 1953 році — головний інженер — перший заступник начальника об'єднання «Азнафта».

У грудні 1953 — лютому 1954 року — перший секретар Бакинського міського комітету КП Азербайджану.

У лютому 1954 — липні 1959 роках — секретар ЦК Комуністичної партії Азербайджану.

10 липня 1959 — 29 грудня 1961 року — голова Ради міністрів Азербайджанської РСР.

29 грудня 1961 — 25 грудня 1969 року — голова президії Верховної ради Азербайджанської РСР.

З грудня 1969 по 1971 рік — директор, з 1971 по 1974 рік — начальник лабораторії Інституту проблем глибинних нафтогазових родовищ Академії наук Азербайджанської РСР.

З квітня 1974 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений трьома орденами Леніна (1948,).

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Wasserman, 2023, p. 146: Representatives of the indigenous minorities were not for the most part appointed to important governmental positions. But there were exceptions. For instance, in the 1960s, Mamed Iskenderov, a Kurd, officially registered as an Azerbaijani, occupied the post of chairman of the Presidium of the Azerbaijan Supreme Soviet.
↑ Wasserman, 2023, p. 2, 145—146: Thus, for instance, Moscow encouraged the Uzbek leadership to register Uzbekistan's Tajik inhabitants as Uzbeks and the leaders of Azerbaijan to register indigenous Muslim minorities as Azerbaijanis.
[…]
Following the establishment of Soviet power in Azerbaijan, the local authorities conducted a policy of 'absorbing' some of the national minorities, beginning with such indigenous groups as the Talysh, Lezgins, Tats and Kurds; most were officially labelled Azerbaijanis.
[…]
Representatives of the indigenous minorities were not for the most part appointed to important governmental positions. But there were exceptions. For instance, in the 1960s, Mamed Iskenderov, a Kurd, officially registered as an Azerbaijani, occupied the post of chairman of the Presidium of the Azerbaijan Supreme Soviet.
↑ Kolga, Tõnurist, Vaba, Viikberg, 2001, Kurds: Kurdish identity is most endangered in Azerbaijan. In recent decades the Azerbaijani authorities have been attempting to assimilate all ethnic minorities. In the absence of religious differences they have succeeded. The Kurdish language is not officially used and during censuses the Kurds have been recorded as Azerbaijanis.
↑ Siegelbaum, Moch, 2023.
↑ While the Tats, a Persian-speaking people, were subjected to forced assimilation into the Azerbaijani nationality, Kurds experienced both compulsory assimilation and, in 1937, deportation to Kazakhstan^[4]

Література[ред. | ред. код]

Wasserman, Aryeh. A Year of Rule by the Popular Front of Azerbaijan // Muslim Eurasia: Conflicting Legacies / Ro'i, Yaacov. — Taylor & Francis, 2023.
Kolga, Margus; Tõnurist, Igor; Vaba, Lembit; Viikberg, Jüri. KURDS // The Red Book of the Peoples of the Russian Empire / Consultants: Ants Viires, Lauri Vahtre; Translated by: Sirje Ainsaar, Heli Greenbaum, Krista Kaer, Lembit Liivak, Krista Mits, Erkki Sivonen, Triin Tobber, Viivi Verrev; Edited by: Andrew Humphreys and Krista Mits; Layout: Terje Mäepalu, Indrek Hein (www). — Tallinn : NGO Red Book, 2001. — ISBN 9985-936922.
Siegelbaum, Lewis H.; Moch, Leslie Page. Making National Diasporas: Soviet-Era Migrations and Post-Soviet Consequences. — Cambridge University Press, 2023. — ISBN 1009371851, 9781009371858.

Посилання[ред. | ред. код]

http://az-libr.ru/index.shtml?Persons&000/Src/0000/93b0a0e7 [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.]
http://www.knowbysight.info/III/02913.asp [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.]

[FOOTNOTEWasserman2023p._146:_'''''Representatives_of_the_indigenous_minorities'''_were_not_for_the_most_part_appointed_to_important_governmental_positions._But_there_were_exceptions._For_instance,_in_the_1960s,_'''Mamed_Iskenderov''',_a_'''Kurd''',_'''officially_registered_as_an_Azerbaijani''',_occupied_the_post_of_chairman_of_the_Presidium_of_the_Azerbaijan_Supreme_Soviet''-1] Wasserman, 2023, p. 146: Representatives of the indigenous minorities were not for the most part appointed to important governmental positions. But there were exceptions. For instance, in the 1960s, Mamed Iskenderov, a Kurd, officially registered as an Azerbaijani, occupied the post of chairman of the Presidium of the Azerbaijan Supreme Soviet.

[FOOTNOTEWasserman2023p._2,_145—146:_''Thus,_for_instance,_Moscow_encouraged_the_Uzbek_leadership_to_register_Uzbekistan's_Tajik_inhabitants_as_Uzbeks_and_the_'''leaders_of_Azerbaijan_to_register_indigenous_Muslim_minorities_as_Azerbaijanis'''.<br>[…]<br>Following_the_establishment_of_Soviet_power_in_Azerbaijan,_the_'''local_authorities_conducted_a_policy_of_'absorbing'_some_of_the_national_minorities''',_beginning_with_such_'''indigenous_groups'''_as_the_Talysh,_Lezgins,_Tats_and_'''Kurds''';_most_'''were_officially_labelled_Azerbaijanis'''.<br>[…]<br>'''Representatives_of_the_indigenous_minorities'''_were_not_for_the_most_part_appointed_to_important_governmental_positions._But_there_were_exceptions._For_instance,_in_the_1960s,_'''Mamed_Iskenderov''',_a_'''Kurd''',_'''officially_registered_as_an_Azerbaijani''',_occupied_the_post_of_chairman_of_the_Presidium_of_the_Azerbaijan_Supreme_Soviet''-2] Wasserman, 2023, p. 2, 145—146: Thus, for instance, Moscow encouraged the Uzbek leadership to register Uzbekistan's Tajik inhabitants as Uzbeks and the leaders of Azerbaijan to register indigenous Muslim minorities as Azerbaijanis.
[…]
Following the establishment of Soviet power in Azerbaijan, the local authorities conducted a policy of 'absorbing' some of the national minorities, beginning with such indigenous groups as the Talysh, Lezgins, Tats and Kurds; most were officially labelled Azerbaijanis.
[…]
Representatives of the indigenous minorities were not for the most part appointed to important governmental positions. But there were exceptions. For instance, in the 1960s, Mamed Iskenderov, a Kurd, officially registered as an Azerbaijani, occupied the post of chairman of the Presidium of the Azerbaijan Supreme Soviet.

[FOOTNOTEKolga,_Tõnurist,_Vaba,_Viikberg2001Kurds:_''Kurdish_identity_is_most_endangered_in_Azerbaijan._In_recent_decades_the_Azerbaijani_authorities_have_been_attempting_to_assimilate_all_ethnic_minorities._In_the_absence_of_religious_differences_they_have_succeeded._The_Kurdish_language_is_not_officially_used_and_'''during_censuses_the_Kurds_have_been_recorded_as_Azerbaijanis'''''-3] Kolga, Tõnurist, Vaba, Viikberg, 2001, Kurds: Kurdish identity is most endangered in Azerbaijan. In recent decades the Azerbaijani authorities have been attempting to assimilate all ethnic minorities. In the absence of religious differences they have succeeded. The Kurdish language is not officially used and during censuses the Kurds have been recorded as Azerbaijanis.

[FOOTNOTESiegelbaum,_Moch2023-4] Siegelbaum, Moch, 2023.

[5] While the Tats, a Persian-speaking people, were subjected to forced assimilation into the Azerbaijani nationality, Kurds experienced both compulsory assimilation and, in 1937, deportation to Kazakhstan^[4]

[1]

[2]

[3]

[5]

[4]

Мамед Іскендеров

Зміст

Біографія[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Мамед Іскендеров

Біографія[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук