Манас (філософський термін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Манас - в давньо-індійській філософії це ємнісне поняття розуму (інтелекту) людини, що включає всі його ментальні прояви, яке виникає в процесі індивідуального життя. Саме це поняття має набагато ширшу основу, не лише набір інтелектуальних пізнань, а за своїм складом наближається до самого значення сутності людини (її душі).

У різних давньо-індійських релігійних течіях та навчаннях спостерігаються розбіжності у тлумаченні терміну Манас:

В йогачарі манас реальний, складається з потоку ідей і виступає як єдина реальність, на відміну від об'єктів зовнішнього світу, які є образами, народженими самим манасом. Вайбхашіка і Саутрантіка визнають реальність манасу на ряду з реальністю зовнішніх об'єктів.

Джерела[ред.ред. код]

Присухін С.І. Філософія: Навч. посіб. - К.:КНЕУ,2006. - 208 с.