Манганин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Манганін — термостабільний сплав на основі міді (близько 85%) с добавкою марганцю (Mn) (11,5—13,5%) та никелю (Ni) (2,5—3,5%). Характеризуєтся надзвичайно малою зміною электричного опору в області кімнатних температур. Вперше запропонований у Німеччині у 1889 р.

Характеристики[ред.ред. код]

  • Питомий електричний опір: 0,43-0,48×10−6 Ом·м.
  • Щільність: 8400 кг/м³.
  • Температура плавлення: 960 °C.

Застосування[ред.ред. код]

Манганин — основний матеріал для електровимірювальних пристроїв та зразкових опорів — еталонів магазинів, мостових схем, шунтів, додаткових опорів приладів високого класу точності. Максимальна робоча температура — 300 °C.

Суттєва перевага манганина перед константаном полягає в тому, що манганин володіє дуже малою термоЕДС в парі з міддю (не більше 1 мкв/1 °C), тому в приладах високого класу точності застосовують тільки манганин. В той же час манганин, на відміну від константану, нестійкий проти корозії в атмосфері, що містить пари кислот, аміаку, а також чутливий до значної зміни вологості повітря.