Мандрика Микита Іванович

Мандрика Микита Іванович
Народився	28 вересня 1886(1886-09-28) Київ, Російська імперія
Помер	20 серпня 1979(1979-08-20) Вінніпег, Канада
Країна	Російська імперія  УНР  Канада
Діяльність	політик, літературознавець, публіцист, поет, дипломат, правник, літературознавець
Галузь	літературознавство, публіцистика, поезія, соціальна активність, політична діяльність, дипломатія і право
Партія	Українська Партія Соціалістів-Революціонерів

Микита Іванович Мандрика (28 вересня 1886, Київ — 20 серпня 1979) — український літературознавець, публіцист, учений, дипломат, поет, громадський діяч. Доктор права (1925).

Біографічні відомості

Вищу освіту, яку розпочав у ранніх 1900-х роках у Києві, продовжив у Софійському університеті в Болгарському царстві (1922—1925). В Українському вільному університеті в Празі (Чехословацька республіка) отримав науковий ступінь доктора права (1925). Викладав міжнародне право, історію дипломатії.

З 1914 по 1917 служив у царській армії. З 1917 член Української Центральної Ради. Після приходу до влади Павла Скоропадського Микита Мандрика жив у Херсоні бо на Київщині його посилено розшукувала гетьманська влада і німецьке командування. Після того, як у газеті «Киевская мысль» був розміщений наказ німецького коменданта про його затримання, Микита Мандрика змушений був під чужим ім'ям тікати на Кубань. Там він деякий час завідував кооперативним видавництвом і редагував щотижневий журнал. На початку 1919 року, коли на Кубані закріпилася Добровольча армія, денікінці почали переслідувати українців і Микита Іванович змушений був переїхати до Ростова.

З 1919 по 1921 виконував дипломатичні доручення уряду Української Народної Республіки на Далекому Сході, в Республіці Китай, Японській імперії, Грузинській Демократичній Республіці, Османській імперії.

Працював науковим секретарем Українського соціологічного інституту, за дорученням якого 1928 переїхав до США, 1929 згодом до Канади. Один з організаторів товариства «Українське трудове об'єднання», редактор часопису «Правда і воля», член редакції і президент (1970—1973) Осередку української культури і освіти Вінніпега.

Брав активну участь у створенні і діяльності Комітету українців Канади і Української вільної академії наук у Канаді. З 1970 по 1973 президент Української вільної академії наук у Канаді. Був редактором серій УВАН у Канаді «Література» та «Українські вчені».

Помер у місті Вінніпег (1979).

Наукові праці

• «Національні меншості в міжнародному праві» (1925),
• «Історія консульського права й інститутів» (1927),
• «Суспільні антагонізми і їх вплив на історичний процес» (1927),
• «Шлях українського робітництва в новім краю» [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] (1929)
• «Теорія господарської дипломатії» (1934),
• «Теорія економічної демократії» (1934),
• «Ukrainian refugees» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1946),
• «З болгарсько-українських літературних взаємин» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1956),
• «Леонід Білецький» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1957),
• «Шевченко і Франко» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1957),
• «History of Ukrainian Literature in Canada» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.](1968)

Поезія

• збірка «Пісні» двох авторів під псевдонімами Самотнього (О.Грузький) і Гамалії (М.Мандрика);
• збірка «Пісні про Анемону».
• збірка «Мій сад» (1941) (Канада)
• збірка «Золота осінь» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1958);
• збірка «Радість» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1959);
• збірка «Сонцецвіт» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1965);
• збірка «Вино життя. Вибране для вибраних з поезій за 1965—1969 роки» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1970);
• збірка «Завершення літа» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1975)
• поема «Мазепа» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1960);
• поема «Канада» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1961);
• поема «Симфонія віків» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1961);
• поема «Україна. Повість временних і невременних літ» [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.] (1963);
• поема «Мандрівник» [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] (1965);
• поема «Вік Петлюри» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1966)

Джерела та література

• О. О. Ковальчук. Мандрика Микита Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 488. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• В. К. Чумаченко. Мандрика Микита Іванович // ЕСУ

Література

• Олекса Гай-Головко «Українські письменники в Канаді: Літературно-критичні нариси», Том другий. [Архівовано 12 червня 2021 у Wayback Machine.] — Вінніпег, 1997. — 224 с.
• Микита Іванович Мандрика: Ювілейний збірник у відзначення 85-річчя його життя та 65-річчя його поетичної, суспільно-поетичної і культурно-наукової діяльності (1886—1971) [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Вінніпег, 1973;
• «Сучасність», 1979, № 12;
• «The Ukrainian Quarterly», 1979, N 3;
• Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.]. Вінніпег, 1986;
• Господин А. Творці культури і науки. Вінніпег, 1988;
• Марунчак М. Історія українців Канади, т. 2. [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] Вінніпег, 1991;
• Боровик М. Століття українського поселення в Канаді (1891—1991). Монреаль, 1991;
• Славутич Я. Микита Мандрика. В кн.: Славутич Я. Українська література в Канаді. Едмонтон, 1992;
• Жила В. Поет, науковець, громадський діяч (до 110-річчя від дня народження Микити Івановича Мандрики). «Нові дні», 1997, січень-лютий;
• Боднарук І. Нестор українських поетів у Канаді. В кн.: Боднарук І. Між двома світами: Вибрані статті про українських письменників. Донецьк, 1996;
• Ковальчук О. Мандрика Микита. В кн.: Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник: Серія «Українські історики», вип. 2, ч. 2. К., 2004.
• Ukrainians in North America. Champaign, 1975.(англ.)
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
• Бирич Я. Поема М. І. Мандрики «Канада» в двох виданнях: 1961 і 1977. — Вінніпег, 1991. — 16 с.
• Боднарук І. Нестор українських поетів у Канаді // Між двома світами: Вибрані статі про українських письменників. — Донецьк: Український культурологічний центр, 1997. –С. 80-84.

• Зорівчак Р. П., Лисенко І. М. Мандрика Микита Іванович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. –Т. 3. — С. 286.
• Мандрика Микита // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. — К.,1996. — Т. 4. — С. 1481.
• Микита Іванович Мандрика: Ювілейний збірник у відзначення 85-річчя його життя та 65-річчя його поетичної діяльності. –Вінніпег, 1973. — 149 с.
• Славутич Яр. Метафора у поезії Микити Мандрики // Хрестоматія з української літератури в Канаді. — Едмонтон, 2000. — С. 545—547.
• Славутич Яр. Новий осяг М. — Мандрики // Українська література в Канаді: Вибрані дослідження, статті й рецензії. — Едмонтон: Славута, 1992. — С. 164—165.

Посилання

• Мандрика Микита Іванович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 61.
• Мандрика Микита Іванович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.290-291

• Інститут історії України НАН України. О. О. Ковальчук "Мандрика Микита Іванович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Українське життя в Севастополі. Ренат Польовий «Кубанська Україна» [Архівовано 11 листопада 2007 у Wayback Machine.]
• Українське життя в Севастополі. Іван Боднарук «Між двома світами» [Архівовано 12 квітня 2013 у Wayback Machine.]