Манна крупа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Манна крупа

Манна крупа (в просторіччі — манка) — пшенична крупа дрібного помелу з середнім діаметром часток від 0,25 до 0,75 мм. Виробляється з твердої пшениці (марка «Т»), м'якої пшениці (марка «М») або їх суміші (марка «МТ)». Її використовують для перших страв як засипку або у формі манних галушок; для других страв — у вигляді каш, оладок, запіканок, биточків, котлет; для солодких страв — у вигляді пудингів, солодкої манної каші, суфле тощо, а також для добавки в м'ясний фарш та в якості паніровки. Для молочних рідких і в'язких каш, оладок, котлет і запіканок найпридатніша крупа марки «М». Для солодких страв, засипки супів і фаршів краще використовувати крупу марки «Т».

Харчова цінність та хімічний склад на 100 гр. продукту[1][2][ред.ред. код]

Харчова цінність[ред.ред. код]

  • Калорійність — 333 кКал
  • Білки — 10,3 гр
  • Жири — 1 гр
  • Вуглеводи — 70,6 гр
  • Харчові волокна — 3,6 гр
  • Вода 14 гр
  • Моно- і дисахариди — 1,6 гр
  • Крохмаль — 68,5 гр
  • Зола — 0,5 гр
  • Насичені жирні кислоти — 0,2 гр

Вітаміни[ред.ред. код]

Макроелементи[ред.ред. код]

Мікроелементи[ред.ред. код]

Енергетична цінність манної крупи — 333 кКал.

Користь чи шкода?[ред.ред. код]

Клейковина[ред.ред. код]

Манна крупа, як і крупи практично всіх злаків (крім рису, кукурудзи, гречки), містить велику кількість клейковини (глютену).

Клейковину в різних злаках в основному утворюють білки гліадинпшениці та жита), авенінвівсі) і гордеїнячмені). Крім того, гліадин може міститися і в пиві.

Деякі люди (до 15%) [1] мають підвищену чутливість до глютену, що виявляється в болях у зв'язках, проблемами з шлунково-кишковим трактом, екземі, діареї, анемії. Симптоми, викликані надмірним вживанням гліадину, повністю зникають протягом 2-3 тижнів при дотриманні агліадінової дієти, тобто виключення з раціону харчування манної каші та інших гліадин-вмісних продуктів.

У рідкісних випадках білки глютену можуть викликати гостру алергічну реакцію у дітей (алергія на пшеницю), або навіть провокувати прояви целіакії (~ 0,03%) — захворювання, що має генетичне (спадкове) походження. Алергія на пшеницю, як правило, проходить з віком, целіакія ж вимагає дотримання агліадіновой дієти протягом всього життя.

Фітин[ред.ред. код]

Крім глютену, манна і вівсяна крупи містять велику кількість фітину. Раніше вважалося, що фітин порушує засвоєння кальцію, заліза, магнію і цинку, які надзвичайно важливі для динамічного дитячого організму. Ця ж властивість фітину пояснює його позитивний вплив на здоров'я людей похилого віку: він допомагає уникнути гіпермінералізації кров'яних тілець, зв'язок і інших частин тіла, а також може попереджати рак товстої кишки, знижуючи окисний стрес в кишковому тракті.

Дослідження [2] показують, що немає впливу дефітинізаціі на поглинання заліза організмом дітей.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. «Маші ложечку і мені трошечки …» — манна каша дитяче меню
  2. Педіатр відповідає — Питання про манну кашу (рос.).
  3. Рецепти манної каші (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Домарецький В.А., Остапчук М.Б., Українець А.І. Технологія харчових продуктів / За ред. д-ра техн. наук проф. А.І.Українця. — К.: НУХТ, 2003. — 572 с. — ISBN 966-612-027-5.
  • Пластун А.М., Ткач В.В. Технологія приготування їжі. — К.: ЦУЛ, 2004. — 212 с. — ISBN 966-8568-23-0.
  • ДСТУ 2629-94 Крупи, побічні продукти і відходи. Терміни та визначення