Манойлов Іван Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Манойлов Іван Антонович
Народження 4 грудня 1910(1910-12-04)
Різдвянка, Україна
Смерть 17 грудня 1942(1942-12-17) (32 роки)
Клетський район, Сталінградська область, РРФСР, СРСР
Країна СРСР СРСР
Рід військ Військово-повітряні сили
Роки служби 19301942 (з перервою)
Звання старший лейтенант
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора

Іва́н Анто́нович Мано́йло (4 грудня 1910, с. Різдвянка Новомиколаївського району Запорізької області — 17 грудня 1942, Волгоградська область) — старший лейтенант Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.

Біографія[ред. | ред. код]

Іван Манойлов народився 4 грудня 1910 року в селі Різдвянці (нині — Новомиколаївський район Запорізької області). Після закінчення семи класів школи працював слюсарем на заводі в Макіївці. Протягом 19301932 рр, проходив службу в робітничо-селянській Червоної Армії. Демобілізувавшись, закінчив Московський авіаційний технікум та авіашколу ГВФ, після чого мешкав у Запоріжжі, працював в аероклубі. У червні 1941 року Манойлов повторно був призваний в армію та направлений на фронт.

За час своєї участі у війні старший лейтенант Іван Манойлов здійснив 190 бойових вильотів, збивши 9 ворожих літаків супротивника особисто і ще кілька — у складі групи. 17 грудня 1942 року Манойлов загинув у повітряному бою. Похований у братській могилі на хуторі Манойлін Клетского району Волгоградської області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 березня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та проявлені при цьому відвагу та геройство» старший лейтенант Іван Манойлов посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу[1]. Також був нагороджений орденами Леніна та Червоного Прапора.

Вшанування[ред. | ред. код]

Бюст Героя встановлено у 1968 році в його рідному селі Різдвянці (скульптор Федір Зайцев[2]).

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 31 марта 1943 года [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 9 апреля (№ 14 (220)). — С. 1
  2. Зайцев Федір Григорович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 164.