Мансо I (герцог Амальфійський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мансо (італ. Mansone; †1004), герцог Амальфійський (9661004) як Мансо IIкнязь Салернський (981983). Син герцога Амальфійського Сергія II, найвидатніший незалежний правитель Амальфі, який правив майже півстоліття.

Його батько, що походив з сім'ї Муско Коміте, вступив на Амальфійський престол у 958 та одразу призначив свого сина співправителем. У 966 Мансо спадкував престол, у 977 призначив свого сина Іоанна співправителем герцогства.

У 973 Мансо змовився з якимось Ландульфом Конца і неаполітанським дукою Маріном II змістити князя Салернського Гізульфа I. У 981 Мансо напав на князівство Салернське та змістив Пандульфа II, отримавши пізніше згоду на правління імператора Священної Римської імперії Оттона II. Мансо визнав свого сина Іоанна також і співправителем Салерно. Їх правління було деспотичним, а тому мешканці Салерно в 983 змістили їх з престолу та обрали князем вигнанця графа палацу Салерно Іоанна Ламберта.

Утікши з Салерно Мансо не одразу отримав владу в Амальфі, де правив його брат Адельфер. Іоанн відновив свою владу лише в 986, хоча видається, що Адальфер та інші його брати Адемарій та Лев також правили разом з ним аж до 998. мансо побудував кафедральний собор св. Андрія Апостола та добився від папи Римського Іоанна XV архиєпископства для Амальфі.

Джерела[ред.ред. код]

  • Caravale, Mario (ed). Dizionario Biografico degli Italiani: LV Ginammi – Giovanni da Crema. Rome, 2000.
Титули
Попередник:
Пандульф II
князь Салернський
981983
Наступник:
Іоанн II
Попередник:
Сергій II
герцог Амальфійський
9661004
Наступник:
Іоанн I


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.