Мануальна терапія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Визначення[ред.ред. код]

Мануальна терапія, або лікування руками — вид терапії, спрямований на лікування кістково-м'язової системи[1], внутрішніх органів[2] за допомогою дії рук. Від звичайного масажу мануальну терапію відрізняють напрями впливу й дозування сили такого впливу. Практично, мануальна терапія являє собою цілий комплекс механічного, або біомеханічного впливу на вражені тканини й сегменти опорно-рухового апарату.

Основна ідея мануальної терапії

*встановлення ступеня конвертованих функціональних розладів, чому підпорядкована побудова схеми лікування, тобто складання логіки застосування діагностичних і лікувальних прийомів.

Матеріальна основа мануальної терапії

* випередження структурних змін функціональними змінами (розрив між цими категоріями в якісному відношенні), тобто патологічне функціонування при ще нормальній структурі.

Основна мета мануальної терапії

* усунення змінених функцій з метою їх нормалізації в обсязі відповідної морфології.
 

Основа діагнозу в мануальної терапії

* визначення частки функціональних змін, виступаючих відносно самостійно, тобто ще не супроводжуваних зміною структури внаслідок змінених функцій (функціональні розлади можуть виступати як в "чистому" вигляді, так і у поєднанні зі структурними змінами).

На практиці це означає, що лікар певною мірою ігнорує вираженість структурних змін і основна увага приділяється виявленню резерву рухів при цих структурних перебудовах. Тому втрачає сенс твердження, що за допомогою мануальної терапії проводиться лікування остеохондрозу, артрозу. Насправді лікар проводить усунення м’язово-фасциального спазму, укорочення зв'язкового апарату, суглобових блокад при остеохондрозі хребта. Поліпшення функціональних показників хребта не означає усунення перебудови кістково-хрящових елементів, а лише відновлення резерву рухів в рамках цих змін. Це зауваження справедливо для будь-якої патології органів руху. Отже, це не синдромне лікування, наприклад, люмбоішиалгії при остеохондрозі, а корекція порушених функцій при люмбоішиалгії.

Споріднені методики[ред.ред. код]

За кордоном існує також термін «мануальна медицина», який об'єднує всі методики які передбачають лікування руками. Це зокрема:

Та деякі інші.

Історія методу[ред.ред. код]

Свій початок мануальна терапія бере з народної медицини. В народі широко відомі були костоправи, які виконували роботу, якою займаються сучасні травматологи й мануальні терапевти.

Окрім костоправів на мануальну терапію вплив мали школи остеопатів, заснована Ендрю Стілом та хіропрактерів, заснована Даніелем Девідом Палмером (Daniel David Palmer).


В радянський час мануальна терапія по-перше була маловідома, а по-друге, її використання не віталося аж до 1980-х років.

На даний час мануальній терапії навчають в КМАПО (Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика)

Література[ред.ред. код]

  1. Губенко В.П. Мануальная терапия в вертеброневрологии. — К.: Здоров'я, 2003. — 456 с. — ISBN 5-311-00925
  2. Васильева Л.Ф., илл. Литвинов И.А. Мануальная диагностика и терапия (клиническая биомеханика и патобиомеханика). Руководство для врачей. — СПб.: ИКФ "Фолиант", 1999. — 400 с. — ISBN 5-86581-030-8
  3. Лиев А. А. Мануальная терапия миофасциальных болевых синдромов. — Днепропетровск: Днепркнига, 1993.
  4. Thomas W. Myers (LMT.) (19 September 2001). Anatomy Trains: Myofascial Meridians for Manual and Movement Therapists. Elsevier Health Sciences. с. 3 Зайве |pages= або |at= (довідка). ISBN 978-0-443-06351-0. 

Зноски[ред.ред. код]

  1. [1] Популярно про мануальну терапію
  2. [2] Мануальна терапія внутрішніх органів

Посилання[ред.ред. код]