Маньяра (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маньяра
Manyara
Вид на озеро з прилеглим парком
Вид на озеро з прилеглим парком
Координати 3°35′ пд. ш. 35°50′ сх. д. / 3.583° пд. ш. 35.833° сх. д. / -3.583; 35.833Координати: 3°35′ пд. ш. 35°50′ сх. д. / 3.583° пд. ш. 35.833° сх. д. / -3.583; 35.833
Розташування
Прибережні країни Танзанія Танзанія
Геологічні дані
Тип солоне, лужне, безстічне
Макс. глибина, м 3.7 м
Довжина, км 50 км
Ширина, км 16 км
Вливаються річки річки Сімба (з півночі) та Макаюні (зі сходу)
Озеро, скелі після заходу сонця.

Маньяра — мілководне озеро у частині Великої рифтової долини в Танзанії.[1] Описане Ернестом Хемінгуеєм[2] як "наймиліше [озеро] ... в Африці," також відрізняється різноманіттям ландшафтів та дикої природи.

З-поміж 329 км² національного парку «Лейк-Маньяра», лужні води озера (pH яких приблизно 9.5[3]) займають 231 км², хоча як площа, так і pH можуть різко змінюватися залежно від сезону, а у довгі посушливі періоди значні площі мулу виходять на поверхню.[3] Будучи відомим переважно через бабуїнів, озеро та його прилегла територія є також місцем проживання для травоїдних тварин, таких як бегемоти, імпали, слони, гну, африканські буффало, африканські бородавочники та жирафи. Великі фікуси та махагоні, які можна побачити у лісах біля самих воріт парку, живляться підземними джерелами, що постійно поповнюються з кратерних плато над басейном озера. На південь від озера можна побачити масиви акацій. Хоча леопарди там у великій кількості, їх важко помітити, так само як і інших хижаків парку, зокрема левів.

Озеро є цінним джерелом для орнітологів, адже на його території можна спостерігати близько 300 видів перелітних птахів, зокрема фламінго та сіроголову альціону.

При тому, що вхід до парку і вихід сполучені, дорога через національний парк фактично є петлею, яку можна об'їхати машиною за кілька годин, а при повільнішому об'їзді можна спостерігати за багатою та різноманітною флорою та фауною. Круті відкоси Великої рифтової долини утворюють визначну пам'ятку природи та є гармонійним доповненням до озера.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Foster, A. and C. Ebinger and E. Mbede and D. Rex (August 1997). «Tectonic development of the northern Tanzanian sector of the East African Rift System». Journal of the Geological Society 154 (4). с. 689–100. 
  2. http://www.tanzaniaparks.com/manyara.html
  3. а б Hughes, R. H.; Hughes, J. S. (1992). A directory of African wetlands. UNEP. с. 255.