Маньяра (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маньяра
Manyara
Вид на озеро з прилеглим парком
Вид на озеро з прилеглим парком
Координати 3°35′ пд. ш. 35°50′ сх. д. / 3.583° пд. ш. 35.833° сх. д. / -3.583; 35.833Координати: 3°35′ пд. ш. 35°50′ сх. д. / 3.583° пд. ш. 35.833° сх. д. / -3.583; 35.833
Розташування
Прибережні країни Танзанія Танзанія
Геологічні дані
Тип солоне, лужне, безстічне
Макс. глибина, м 3.7 м
Довжина, км 50 км
Ширина, км 16 км
Вливаються річки річки Сімба (з півночі) та Макаюні (зі сходу)
Озеро, скелі після заходу сонця.

Маньяра — мілководне озеро у частині Великої рифтової долини в Танзанії.[1] Описане Ернестом Хемінгуеєм[2] як "наймиліше [озеро] ... в Африці," також відрізняється різноманіттям ландшафтів та дикої природи.

З-поміж 329 км² національного парку «Лейк-Маньяра», лужні води озера (pH яких приблизно 9.5[3]) займають 231 км², хоча як площа, так і pH можуть різко змінюватися залежно від сезону, а у довгі посушливі періоди значні площі мулу виходять на поверхню.[3] Будучи відомим переважно через бабуїнів, озеро та його прилегла територія є також місцем проживання для травоїдних тварин, таких як бегемоти, імпали, слони, гну, африканські буффало, африканські бородавочники та жирафи. Великі фікуси та махагоні, які можна побачити у лісах біля самих воріт парку, живляться підземними джерелами, що постійно поповнюються з кратерних плато над басейном озера. На південь від озера можна побачити масиви акацій. Хоча леопарди там у великій кількості, їх важко помітити, так само як і інших хижаків парку, зокрема левів.

Озеро є цінним джерелом для орнітологів, адже на його території можна спостерігати близько 300 видів перелітних птахів, зокрема фламінго та сіроголову альціону.

При тому, що вхід до парку і вихід сполучені, дорога через національний парк фактично є петлею, яку можна об'їхати машиною за кілька годин, а при повільнішому об'їзді можна спостерігати за багатою та різноманітною флорою та фауною. Круті відкоси Великої рифтової долини утворюють визначну пам'ятку природи та є гармонійним доповненням до озера.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Foster, A. and C. Ebinger and E. Mbede and D. Rex Tectonic development of the northern Tanzanian sector of the East African Rift System // Journal of the Geological Society. — 154 (August 1997) С. 689-100.
  2. http://www.tanzaniaparks.com/manyara.html
  3. а б Hughes, R. H.; Hughes, J. S. (1992). A directory of African wetlands. UNEP. с. 255.