Маній Манілій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Маній Манілій (сер. II ст. до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, визначний правник.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з нобілів Маніліїв. У 156 році до н. е. був претором. У 155 році до н. е. в якості провінції отримав Іспанію. Тут він невдало воював з лузітанами, зазнавши від них поразки. Після цього у 149 році до н. е. стає консулом (разом з Луцієм Марцієм Цензоріном). Цим консулам доручили ведення чергової війни проти Карфагену. Манілій очолював легіони, що діяли на суходолі. Втім його дії з облоги Карфагену виявилися невдалими. Манілій зазнав низки невдач й не зміг впоратися із завданням.

Вподальшому відійшов від військової діяльності, ставши членом гуртка Сципіона Еміліна та Лелія Сапієнса.

Правництво[ред.ред. код]

Основним напрямком розробок з права було дослідження законів, які стосувалися процесу куплі-продажу. Маній Манілій зібрав їх усі разом, додавши зразки угоди з купівлі—продажу. Ця праця користувалася значним попитом увесь час Римської республіки.

Праця[ред.ред. код]

  • Leges venalium vendendorum.

Джерела[ред.ред. код]

  • Hans Georg Gundel: Manilius I. 3. In: Der Kleine Pauly (KlP). Band 3, Stuttgart 1969, Sp. 958—959.