Манія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ма́нія (грец. mania — безумство, пристрасть, потяг) — хворобливий стан психіки, для якого характерне зосередження свідомості й почуттів на якійсь одній ідеї.
- Загальмована манія – поєднання піднесеного настрою, мовного збудження з руховою загальмованістю.
- Клептоманія – патологічне сильне бажання вкрасти що-небудь, що зазвичай не супроводжується потребою мати вкрадений предмет.
- Манія величі – поєднання маніакального синдрому з маренням величі.
- Непродуктивна манія – поєднання піднесеного настрою та рухового збудження з відсутністю потягу до діяльності.
- Манія переслідування - хронічне психічне захворювання, що характеризується виникненням логічно збудованої системи поведінки, яка заснована на стійких ідеях переслідування.
- Піроманія – незбориме хворобливе ваблення до підпалів, що виникає імпульсивно.
- Резонерствуюча манія – маніакальний синдром з мовленнєвим збудженням у формі тривалих повчальних промов та просторікувань.
- Сенільна манія – маніакальний синдром, що виникає у старечому віці, частіше у формі гнівливої, сплетеної або непродуктивної манії.
- Сплетена манія – маніакальний синдром, який характеризується крайнім ступенем мовного збудження, що проявляється незв'язністю мислення та мовлення.
- Транзиторна манія – маніакальний синдром, що спостерігається впродовж лише кількох годин або днів.
- Хронічна манія – гіпоманіакальний стан, який зберігається впродовж багатьох років.
- Шалена манія – маніакальне збудження із злобністю або люттю, схильністю до агресивних та руйнівних дій
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
Манія у Тлумачному словнику (укр.)
