Маракуйя

Мараку́йя, або Страстоцвіт їстівний, або Пассифлора їстівна, або Гранадила пурпурна (лат. Passiflora edulis, порт. Maracujá) — вид рослин роду Пасифлор. Таку ж назву мають плоди цієї рослини (їх також називають плодами пристрасті та пешенфрутами, від англ. passion fruit).

Кисло-солодкий сік плодів маракуйї має великі тонізуючи властивості (зазвичай розмішується з апельсиновим соком, додається в йогурти і т. п.), а також використовується в фармацевтиці та косметології.

Всього нараховується понад 400 видів страстоцвітів, більшість з яких вирощують як декоративні.

Усталений в українській мові наголос на передостанній склад «мараку́йя» насправді неправильний, оскільки слово походить з індіанських мов тупі-гуарані, в яких наголос падає на останній склад. Точнішою назвою була б «маракуйя́». Закорінившись в українській мові, назва прийшла, ймовірно, як і сам продукт, через Польщу.

Передісторія

Маракуйя родом з Бразилії. Англійці і французи її називають «passion fruit» («фрукт пристрасті»), в той час як самі бразильці підкреслюють, що назва «плід пристрасті» зовсім не пов'язане з амурними справами, як може здатися на перший погляд: маються на увазі страсті Христові, Оскільки квіти пасифлори (а до однойменного сімейства і належить ця рослина) малюнком нагадують терновий вінець. Сучасні плантації вирощування маракуї сконцентровані в основному в Південній і Центральній Америці, Новій Зеландії, і на Гаваях.

Опис плоду

У залежності від сорту, плоди бувають жовтого або фіолетового кольору, з жорсткою гладкою і хвилястою поверхнею. Усередині ховаються їстівні насіння, жовта оболонка яких має кислий смак і особливий аромат.

Вибір

Переважно вибирати фрукти з гладкою блискучою поверхнею, але солодший смак мають плоди з шорсткою, потрісканої шкірою. Така шкіра виглядає зів'ялою, але зовсім не свідчить про зіпсованість плоду. Стиглі плоди мають насичене забарвленням, характерне для даного сорту.

Зберігання

Для повного дозрівання достатньо залишити фрукти при кімнатній температурі: не випадково транспортують маракую на стадії недостиглих плодів. Стиглі плоди можна зберігати в холодильнику максимум один тиждень.

Вживання

Кисло-солодкий сік плодів маракуйї має високі тонізуючі властивості (зазвичай змішується з апельсиновим соком, додається в йогурти), а також використовується у фармацевтиці та косметології. Зазвичай маракую вживають у свіжому вигляді, але нерідко її плоди використовують для приготування соусів, начинок, лікерів. Плід слід розрізати навпіл і їсти його м'якоть ложкою. Як соус м'якоть плодів відмінно поєднується з морозивом. Щоб позбутися від кісточок, загорніть плід в марлю і видавіть сік.

Корисні властивості

Маракуйя має проносну властивість і покращує роботу кишечника, сприяє виведенню з організму сечової кислоти і є жарознижувальним засобом. Рекомендується вживати цей фрукт при захворюваннях печінки, сечовивідних шляхів та низькому тиску. Сік маракауйї діє заспокійливо і поліпшує сон. Однак маракуйя не рекомендується людям, схильним до алергічних захворювань.

Посилання

• Маракуйя: Таксономія на сайті GRIN
• Passiflora edulis. Видовой очерк. (англ.)
• Як приготувати сік з маракуйя та користні властивості фрукта