Маргеріт Лонґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Маргері́т Лонґ (Marguerite Long; *13 листопада 1874, Нім — †13 лютого 1966) — французька піаністка.

Народилась в Німі. Навчалася у Генрі Фіссо в Паризькій консерваторії, закінчивши її у 1891 з premier prix. З 1906 по 1940 викладала у Паризькій консерваторії, серед учнів — Жак Ферві, Віллем Іб, Самсон Франсуа, Зварт Саркіссян. З 1906 вийшла заміж за музикознавця й офіцера армії Жозефа де Марліаф. У 1914 лишилась вдовою, коли чоловік загинув на війні.

У репертуарі М. Лонг переважно твори французьких композиторів, а також Шопена і Шумана. Вона була особисто знайома з Дебюссі і Равелем, з останнім гастролювала у 1930-х роках, виконуючи його фортепіанний концерт, диригував автор. У ці ж роки знайомиться і з композиторами «Французької шістки»

У 1850-ті роки 8 французьких композиторів подарували піаністці на 80-ліття спільно написані «Варіації на ім'я Маргарити Лонг». Даріус Мійо так оцінив піаністку:

Маргарита Лонг — артистка, що присвятила себе Франції. Свою любов Вона віддала й сучасній музиці. От чому з почуттям подяки ми зробили цей подарунок, вклавши в нього частку нашого серця
.

Разом зі скрипалем Жаком Тібо, Маргарита Лонг є засновником музичного конкурсу, який тепер носить ім'я своїх засновників.

Література[ред.ред. код]

  • Dunoyer, Cecilia, Marguerite Long: a Life in French Music, 1874—1966, 1993) (with discography)
  • Long, Marguerite, Au piano avec Claude Debussy, 1960 (Eng. 1972)
  • —, Le Piano, 1959
  • —, La Petite Méthode de piano, 1963
  • —, Au piano avec Gabriel Fauré, 1963 (Eng. 1980)
  • Long, Marguerite and with Pierre Laumonier, Au piano avec Ravel, 1971 (Eng. 1973)
  • Weill, Janine, Marguerite Long: une vie fascinante, 1969