Марина Владі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марина Владі
Marina vlady.jpg
Ім’я при народженні Марина Володимирівна Полякова-Байдарова
Народження 10 травня 1938(1938-05-10) (75 років)
передмістя Парижа, Франція
Громадянство Франція Франція
Рід діяльності Акторка,співачка,письменниця
Чоловік Володимир Висоцький

Марина Владі (справжнє ім'я — Марина Володимирівна Полякова-Байдарова, фр. Catherine Marina de Poliakoff-Baïdaroff; народилася 10 травня 1938 року в Кліші, передмісті Парижа, Франція) — французька кіноактриса, артистка театру та телебачення, співачка, автор декількох художніх книг. Має в Україні родинне коріння[1].

Біографія[ред.ред. код]

Марина Владі — молодша із чотирьох дочок виконавця російських і циганських романсів в Парижі Володимира Полякова (який народився у Білорусі[2]). Псевдонім Владі Марина взяла після смерти батька на його честь.

Навчалася в балетній школі Паризької опери. Тоді ж (у 10- річному віці) почала зніматися в кіно. Марина Владі — молодша серед трьох сестер-актрис: Хелен Вельєр, Оділь Версо та самої Владі.

Дебют Марини Владі в кіно припав на 1948 рік: у стрічці «Літня громовиця» вона зіграла разом зі старшою сестрою Оділь Версо. Першого успіху майбутня французька кінозірка досягла в фільмі А.Кайята «Перед потопом» (1953).

Європейську славу актрисі приніс фільм «Нечистий, забирайся в пекло» (1955). Тоді ж Марина вийшла заміж за актора Робера Оссейна.

Наступний рік став для Марини Владі справді зірковим — головна роль у французько-шведському фільмі «Чаклунка» принесла їй світову славу (ця стрічка демонструвалась у більшості країн світу). Марині тоді було всього 17! Через 6 років на Канському кінофестивалі за роль у фільмі «Королева бджіл» (інша назва «Сучасна історія») М.Владі одержала престижний приз.

Особливою сторінкою творчого й особистого життя Владі був період, коли вона знімалася в стрічках свого першого чоловіка актора та режисера Р. Оссейна (його батько — киянин). Це були фільми: «Пробачте наші образи», «Ти… ненависть», «Ніч шпигунів». Все було в житті актриси: щастя, кохання, успіхи…

Потім Марину Владі побачили в кінострічках Дж. Де Сантіса, М.Феррері, Жана-Люка Годара: «Дні кохання», «Вагомі докази», «Дві чи три речі, які я знаю про неї».

Після високомистецьких стрічок Марина Владі пізніше віддала перевагу в основному комерційному кіно: «Принцеса Клевська», «Чарівна ошуканка», «Викрадачі Джоконди».

Знімалась Марина Владі і в радянських фільмах. 1970 року С.Юткевич запросив вродливу француженку на роль коханої А.Чехова Ліки Мізінової.

1980-90-ті роки були найпродуктивнішими в творчому житті Марини Владі. Актриса знімалась щороку в якомусь фільмі, виступала на сцені, співала, навіть займалась скульптурою. Її літературний талант подарував читачеві кілька цікавих книжок, зокрема, «Мій вишневий сад» (2001).

Виноски[ред.ред. код]

  1. Посол України у Франції А.Зленко: «Марина Владі та Робер Оссейн мають в Україні родинні коріння»
  2. Уладзімер Высоцкі і Беларусь // Моладзь.org. (біл.)

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Інтернет[ред.ред. код]


Актор Це незавершена стаття про актора або акторку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.