Марко Барбаріґо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марко Барбаріґо
італ. Marco Barbarigo'
Doge Marco Barbarigo.png
Герб дожа
73-й дож
Початок правління: 1485 рік
Кінець правління: 1486 рік
Попередник: Джованні Моченіґо
Наступник: Аґостіно Барбаріґо
Дата народження: 1413
Місце народження: Венеція
Дата смерті: 14 серпня 1486(1486-08-14)
Місце смерті: Венеція
Дружина: Лючія Руцціні
Батько: Франческо Барбаріґо
Мати: Кассандра Морозіні
Портрет Марко Барбаріґо

Марко Барбаріґо (італ. Marco Barbarigo) (Венеція, 1413Венеція, 14 серпня 1486) — 73-й венеціанський дож, обраний на посаду 1485 року.

Біографія[ред.ред. код]

Марко Барбаріґо був сином Касандри та Франческо Морозіні, який, до речі, був прокурором у районі Сан-Марко та помер 1448 року. Мало що відомо з його життя, але достовірно те, що в нього було три брати, серед яких Аґостіно Барбаріґо, який став дожем відразу після смерті брата. Марко одружився з Лючією Руцціні, яка народила йому дев'ятьох дітей. Народившись у заможній сім'ї, йому вдалося зробити неабияку кар'єру у венеціанському уряді.

Також відомо те, що з 1445 року він перебував у Лондоні, а з 1449 року вже був венеціанським консулом у Англії. Його здібності й працелюбність допомагали йому вирішувати складні проблеми. Згодом, 19 листопада 1485 року, його було обрано дожем.

У період його правління, шостого у списку найкоротших в історії Венеції, припинилася чума, що спалахнула у місті під час правління його попередника, Джованні Моченіґо, який через неї й вмер. Під час тих місяців, поки Марко залишався на чолі венеціанського уряду, у місті нічого особливого не відбулося. 14 серпня 1486 року, за переказами, Марко посварився із своїм братом Аґостіно біля сенату та невдовзі вмер від надлишку горя у віці 73 років. За іншими джерелами, причиною була сварка між дворянами, які належали партіям ґвельфів і ґібеллінів, але, враховуючи дати та кінець кривавих заворушень між ними, що відбувалися в Італії у добу Середньовіччя, це припущення малоймовірне.

Марко Барбаріґо був похований у церкві Санта-Марія дела Каріта, як і його брат Аґостіно. Але його склеп, виконаний архітектором Мауро Кодуччі, був майже повністю зруйнований військами Наполеона.

У популярній культурі[ред.ред. код]

Марко Барбаріґо з'являється у комп'ютерній грі Assassin's Creed II як антагоніст та одна з цілей ассасина Еціо Аудіторе да Фіренце. Ассасин вбиває його за допомогою прихованого пістолета під час карнавалу.

Посилання[ред.ред. код]