Марко Касаґранде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Marco Casagrande at SZHK Biennale 2009

Марко Касаґранде, (англ. en:Marco Casagrande), народ. 7 травня 1971 року) — фінський архітектор, художник середовищної архітектури (англ. en:environmental art), теоретик архітектури, письменник та професор архітектури. Закінчив Гельсінкський технологічний університет, факультет архітектури (2001 рік).

Раннє життя[ред.ред. код]

Касаґранде народився в Турку (англ. en:Turku), Фінляндія, в заможній Фіно-італійській католицькій родині.[1] Провів своє дитинство в Уліторніо (англ. en:Ylitornio) в Фінській Лапландії, в школі навчався в Карья (фін. fi:Karja), невелике селищена Півдні Фінляндії, після чого переїхав до Гельсінки для навчання архітектурі.

Найманець і письменник[ред.ред. код]

Після служби в фінській армії (англ. en:Finnish Army) в 1993 році, Касаґранде служив добровольцем на боснійсько-хорватські оборонні сили (англ. en:HVO). Під іменем Лука Моконезі написав книгу, що викликала багато дискуссій, Mostarin tien liftarit / Автостопом подорозі в Мостар (WSOY 1997)[2] про свій досвід в Боснійській Громадянській війні. На основі опису воєнних злочинів, скоєних головним героєм в автобіографічній книзі, він потрапив під підозру як можливий військовий злодій. У свій захист, пізніше він заявив, що книга була насправді художнім твором. [3]

Особисто Касаґранде категорично нестримний до будь-яких військових злочинів. "Ці військові знають, що діють невірно. Це явище повністю протилежне ідеям конструктивного суспільства та командного духу. Кожен розуміє,що ні в якому разі це не військово-конструктивні методи, вриватися в будинки людей похилого віку". Касаґранде читає лекції в Національному університеті оборони Фінляндії (англ. National Defence University) з 2006 року на курсах стратегії та лідерства. [4]

Архітектор і художник[ред.ред. код]

Файл:Sixty Minute Man.jpg
Sixty Minute Man, 2000
Floating Sauna, 2002
Treasure Hill, 2003
Chen House, 2008
Bug Dome, 2009
Sandworm, 2012

З ранніх етапів своєї кар'єри Касаґранде почав змішувати архітектуру та інші дисципліни мистецтва та науки, що вилилось у ряд екологічно свідомих архітектурних споруд по всьому світу. [5] Ставши фіналістами конкурсу Emerging Architecture competition (Виникаюча архітектура) британського журналу Architectural Review's в 1999 році, [6] Марко Касаґранде та його тодішній партнер Самі Рінтала (англ. en:Sami Rintala) були запрошені на Венеціанське бієнале (англ. en:Venice Biennial) 2000 року. Їх проект "60 Minute Man", репортер Нью-Йорк Таймс назвав своїм особистим фаворитом на бієнале. [7] У проекті Касаґранде та Рінтала посадили дубовий ліс на покинутій баржі. Ґрунтом для дерев слугували людські компостовані відходи, вироблені Венецією за 60 хвилин. Архітектурні роботи Касаґранде охоплюють сфери архітектури, містобудування та екологічного планування (англ. en:environmental planning), середовищного мистецтва та інших дисциплін. [8]

Касаґранде знаходиться в пошуках підсвідомої архітектури, реальної дійстності у зв'язку між сучасною людиною та природою. Він вважає, що стрес, економічні проблеми, онлайн-доступ до розваг та інформації не повинні засліплювати людину. Усе, що реальне - є цінним. [9] Роботи Касаґранде та викладання вільно переміщаються між архітектурою та містобудуванням, дизайном середовища та наукою, екологічним мистецтвом, широке бачення створеного людиною середовища перебування повязано з соціальною драмою та екологічною свідомістю. Природа, на його думку, єдина існуюча реальність. [5] Касаґранде призначений викладачем екологічного містобудування в Тамканському університеті (англ. en:Tamkang University) після створення проекту Гора Скарбів (Treasure Hill), в якому Касаґранде перетворив нелегальне поселення місцевих фермерів в експериментальну лабораторію екологічного урбанізму. [10] Капітальна реконструкція мала неоднозначну реакцію з боку суспільства.

Місто третього покоління[ред.ред. код]

Касаґранде розглядає міста як організм зі складною енергією, в якому різні прошарки потоків енергії, що перетинаються, визначають дії громадян, а також розвиток міста. Шляхом змішання середовищної архітектури (англ. en:environmentalism)та міського планування Касаґранде розробляє методи маніпуляції міськими енергетичними потоками з метою створення екологічно стійкого розвитку міст в бік так званого міста третього покоління (постіндустріального міста). [11] У містобудування Касаґранде використовував принципи акупунктури. Ця терапія надає лікування блокованих точок, сприяючи розслабленню по всьому тілу. Будучи більш безпосереднім та чуттєвим до потреб суспільства, ніж традиційні крупно-масштабні установи, Касаґранде вважає, що міські реноваційні заходи повинні не лише відповідати локальним потребам, але й враховувати те, як діяли міські системи раніше, яким чином вони зійшлись в один вузол. Мета - зменшити тиск в стратегічних точках, розповсюдити його по всьому місту. [12] Теорія "Міста третього покоління" розглядає постіндустріальні міські умови , як механізм зруйнований природою, включаючи людську природу і архітекторів, як шаманів-проектувальників лише інтерпретуючих те, що посилає найвища сила. [13] Цей органічний механізм переживає тривалий та спонтанний процес знищення громадянами, яких Касаґранде називає "анархісти-садівники", за допомогою міського господарства, [14] незаконно зведеної архітектури [15] і міської акупунктури. [16] Цей елемент "руїни" розглядається як дещо створене людиною, що стало частиною природи. [17] Теорія розроблена в незалежному міждисциплінарному науково-дослідницькому центрі Академії Руїни (Ruin Academy) в 2010 році. [18]

Місто третього покоління слідує за першим поколінням, де люди мирно співіснували з природою і другим поколінням, яке звело стіни, кам'яні конструкції в спробі затьмарити природу. У третьому поколінні, проте, природа, яка ніколи не зможе бути по-справжньому виключеною, проростає знову через руїни, через тріщини в стіні, вбираючи людську природу назад в природу ширшого характеру. Місто третього покоління концентрується на місцевих знаннях і "міський акупунктурі", а не на централізовано регульованому міському плануванні. [19]

Касаґранде описує міську акупунктуру як:
[а] Перехресна архітектурна маніпуляція з колективним чуттєвим інтелектом міста, який розглядається як енергетичний організм, житлове навколишнє середовище. [20] Ця теорія відкриває двері для неконтрольованої творчості і свободи. Кожен громадянин отримує можливість вступити в творчий процес. "Не соромтесь використовувати міський простір для будь-яких цілей і розвивати його середовище згідно з призначенням." [21] Агенти Міста третього покоління - чутливі громадяни, які усвідомлюють руйнування природи нечутливою сучасною машиною, в тому числі і руйнування природи людини. [22]

Позиція архітекторів і дизайнерів щодо органічних знань - складна. Ми не ті, хто несе цю колективну генетичну пам'ять, але ми знаходимося в кращому становищі, щоб інтерпретувати і вести з нею переговори, крок за кроком, як шаман отримувати відповіді від органічної сторони. Однак, все може легко піти зовсім не так, коли архітектор починає копіювати фрагменти місцевих знань в рамках свого его. Я думаю, часто було б достатньо створити платформу для нещасних випадків на базі органічних знань, почати готувати, і знаходити свої власні форми і динаміку. Дизайн тут не обов'язковий і він не повинен заміняти реальність, в той час як знання про органіку близькі до реальності, природи. [23] Роботи Касаґранде були тричі обрані для Венеціанського бієнале архітектури, в 2000, 2004 і 2006 роках. [24]

Співробітництво з Рінтала[ред.ред. код]

Casagrande & Rintala- Марко Касаґранде та Самі Рінтала — це група фінських архітекторів і художників, що створює архітектурні споруди (1998-2003 рр. ..) для міжнародних майданчиків сучасної архітектури і мистецтва. Їх роботи рухаються в проміжках між архітектурою і екологічним мистецтвом. [25] В одній зі своїх ландшафтних інсталяцій - «1000 Білих прапорів» (літо 2002 року) - художники прикрасили білими прапорами гірськолижний спуск в Національному Парку Колі, Фінляндія. Прапори зроблені з використаних простирадел з психіатричних лікарень. Касаґранде і Рінтала таким чином хотіли звернути увагу на безумство підприємців, які вирубують прадавні ліси.[26] Робота художників під назвою «Land(e)scape» була нагороджена британським журналом Architectural Review's Emerging Architecture Award у 1999 році [6] і обрана Венеціанським бієнале 2000 року. Архітектурний критик New York Times, Герберт Мушамп, вибрав їх проект, під назвою «60 Minute Man», своїм особистим фаворитом бієнале. [27]

Касагранде і Рінтала проектували й будували всі свої твори самостійно. Процес проектування тривав протягом будівельних робіт.
«Сама робота зазвичай змінює свою форму або знаходить більше шарів в процесі будівництва. Ми відкриті для змін в роботі. Коли вона знаходить свою форму, вона зазвичай починає розповідати нам про себе». [28]

Land(e)scape =[ред.ред. код]

Land(e)scape, 1999
Burning of Land(e)scape, 1999

Land(e)scape (1999), архітектурна інсталяція виконана фінськими архітекторами Марко Касаґранде і Самі Рінтала, на занедбаному полі в Савонлінна (фін. fi:Savonlinna). Робота присвячена процесу переселення сільського населення в міста.

Три занедбаних дерев'яних халупи були «вигнані», як пояснили архітектори, в точку де вони повинні були «укласти свій союз з ґрунтом». Самотні халупи, ставши на свої «ноги», погойдуються в бік південних міст. [29]

Робота була нагороджена журналом Architectural Review на конкурсі Emerging Architecture 1999 року і обрана для виставки на бієнале у Венеції в 2000 році. Проект Land(e)scape відкрив інтернаціональну кар'єру Касаґранде та Рінтала.[7]

Твір мистецтва було підпалено в жовтні 1999. [30]

Land(e)scape представила Фінляндію на виставці New Trends or Architecture in Europe and Japan в 2001 році.[31]

Redrum[ред.ред. код]

Redrum (2003) — виставка архітектоніки (англ. en:architectonic)в Анкораж (англ. en:Anchorage), Аляска, створена архітекторами Касаґранде та Рінтала. Проект був замовлений Alaska Design Forum.[32]

3 танкера для транспортування нафти були нарізані на 12 частин, утворюючи структуру будівлі храму навпроти Федеральної будівлі Анкораж. Інтер'єр забарвлений в яскраво-червоний для контрасту з іржавим грубим екстер'єром. Підлога зроблена з 3500 кг устричних раковин.[33]

«Redrum» — читаючи навпаки - «murder» (англ. вбивство). Дизайнери хотіли прокоментувати зв'язок нафти, війни і екологічного середовища. Місцеві ЗМІ сприйняли інсталяцію як «ляпас Алясці».

Потьомкін[ред.ред. код]

Потьомкін - парк архітектури зі сталі, створений «Casagrande & Rintala» для селища Кураматі в Японії в 2003 році. Сталева суміш між машиною і храмом.[34] Робота складається з критих і відкритих просторів для постіндустріальної медитації.[35] «Потьомкін» був замовленням трієнале сучасного мистецтва в Японії (англ. en:Echigo-Tsumari Contemporary Art Triennial) в 2003 году.[36]

Потьомкін стоїть як Акрополь, служить постіндустріальним храмом, щоб думати про зв'язок між сучасною людиною і природою. Я бачу «Потьомкін» як утилізацію металобрухту, що знаходиться між древніми рисовими полями і річкою з прямою віссю до храму Сінто.[37]

Ділянка є колишнім нелегальним звалищем, перетвореним в парк біля річки.[38] Архітектура парку була накреслена в масштабі 1:1 кроками на снігу і потім побудована, коли сніг розтанув.[39]

Об'єкти парку зроблені із сталі товщиною в один дюйм і перероблених міських і виробничих відходів. Ділянка - 130 метрів довжиною і 15 метрів завширшки з серією відкритих і критих просторів.[40]


Інші проекти[ред.ред. код]

  • 60 Minute Man, інсталяція-Архітектон, Касаґранде і Рінтала, Венеціанське архітектурне бієнале, 2000 рік
  • Літній театр Ууніссарі, тимчасова архітектура, Касаґранде і Рінтала, Гельсінкі, Фінляндія 2000[41]
  • 1000 White Flags, средовая архітектура, Касаґранде і Рінтала, Колі, Фінляндія, 2000 рік

[42]

  • англ. en:Quetzalcoatlus, виставка, Касагранде і Рінтала, бієнале в Гавана, 2000 рік

- Architizer: Quetzalcoatlus [43]

  • англ. en:Bird Hangar, інсталяція, Касаґранде і Рінтала, трієнале в Йокогама, 2001 рік [44]
  • Виставка 1:2001, громадська виставка, Касаґранде і Рінтала, бієнале у Флоренції, 2001 рік [45]
  • Dallas-Kalevala, арт-тур,Касаґранде і Рінтала, англ. en: Demeter средовое мистецтво, Хоккаідо, Японія, 2002 рік [46]
  • Ланцюговий реактор, інсталяція-Архітектон, Касаґранде і Рінтала, бієнале в Монреалі, 2002 рік [47]
  • Садівник-анархіст, П'єса, виставка, бієнале Пуерто-Ріко, 2002 рік [48]
  • Сауна на воді, тимчасова архітектура, Касаґранде і Рінтала, Норвегія, 2002 рік [49]
  • англ. en: Treasure Hill, житловий район, Тай пий, Тайвань, 2003 рік
  • Пост індустріальний Флот, військово-морська архітектура, CREW * 31, Венеціанське архітектурне бієнале, 2004 рік
  • Кімната пост-урбаніст 104, виставка, Музей сучасного мистецтва в Тай пий, 2005 рік[50]
  • Павільйон майбутнього, Виставка дизайну в Тайвані[51][52]
  • CityZenGarden, виставка, Касаґранде, Рінтала і 3RW Architects, [53] Венеціанське архітектурне бієнале, 2006 рік [54]
  • Будинок Чена, Тайвань. Світова нагорода в галузі Архітектури, 2009 рік [55]
  • англ. en: Ruin Academy, міський центр, Тай пий, Тайвань, 2010 рік [56]
  • Цикада, Тай пий, Тайвань, 2011 рік [57]
  • англ. en: Red Dot, нагорода 2012 [58]
  • англ. Sandworm, трієнале, англ. en: Wenduine, Бельгія, 2012 рік [59][60][61]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Kohuttu palkkasoturi päätyi arkkitehdiksi - Turun Sanomat January 27, 2001 Шаблон:Fi icon
  2. The mind of a fanatic - Helsingin Sanomat, 18 September 2001
  3. taiteen palkkasotureita - Voima 4/2002 Шаблон:Fi icon
  4. Anttalainen & Vasaramäki, Casagrande (KALPA, Maanpuolustuskorkeakoulu, 2011), 38-41.
  5. а б Architektur zwischen Landart und Konzeptkunst - Hochschule Munchen 6/2011
  6. а б [1] - Architectural Review 12/1999
  7. а б [2] - Adam Mornament: When Attitude Becomes Form Contemporary -magazine 2003
  8. [3] - Thurrock: A Visionary Brief in the Thames Gateway General Public Agency 2004
  9. [4] - Berkeley Prize Committee and Jury University of California, Berkeley 2007
  10. [5] - Atelier 3: Treasure Hill 10/2003
  11. INTERVIEW WITH M. CASAGRANDE ON URBAN ACUPUNTURE - Laurits Elkjær, Bergen School of Architecture 4/2010
  12. Urban Acupuncture - Urban Applications - Community + Design Placemaking 2013
  13. [6] - Marco Casagrande: Cross-over Architecture and the Third Generation City Epifanio 9 2008
  14. The Community Gardens of Taipei - P2P Foundation 2010
  15. Illegal Architecture in Taipei - Kelsey Campbell-Dollaghan, Architizer 2011
  16. Anarchist Gardener Issue One 安那其建築園丁Nikita Wu: Anarchist Gardener 2010
  17. Chen House by C-Laboratory - Dezeen 2009
  18. Ruin Academy - Landezine 2010
  19. Returning Humans to Nature and Reality - Nick Couson, eRenlai 2011
  20. Urban Acupuncture: Revivifying Our Cities Through Targeted Renewal - Kyle Miller MSIS 9/2011
  21. Compost City - Guoda Bardauskait p. 30-31, Sustainable Urban Design Journal 1 2011
  22. An alternative learning platform: Ruin Academy – Anarchist Gardener - Mizah Rahman, Asian Urban Epicenters 2012
  23. Change from organic city - M. Casagrande, International Society of Biourbanism 2013
  24. [7] - World Architecture Community
  25. [8]World Architecture Community Contemporary -magazine 2003
  26. [9]Biennale de Montreal: Casagrande & Rintala (Finland) 2002
  27. [10]New York Times 2000
  28. [11]ARCH’IT: Casagrande & Rintala 2001
  29. [12]The Architectural Review: A dramatic architectural installation designed to draw attention to the plight of the Finnish countryside., 12/1999
  30. [13]The Architectural Review: Burning Passion., 12/1999
  31. [14]Catalog 1: Participating Architects (New Trends of Architecture in Europe and Japan 2001), 2001
  32. Alaska Design Forum
  33. Camp for oppositional architecture 25.6.2004
  34. [15] — Tamkang University: 卡馬可 Marco Casagrande 2004
  35. [16] — Camp for Oppositional Architecture 2004
  36. [17] — Echigo Tsumari Art Triennial 2003
  37. [18] — Archi-Europe: Potemkin
  38. [19] — Japan-Guide: Echigo Tsumari Art Triennial Festival Highlights
  39. [20] — Landezine: Potemkin — Post Industrial Meditation Park by Casagrande & Rintala
  40. [21] — Architecture News Plus: Potemkin — Post Industrial Meditation Park
  41. [22]Architectural Review: Little Top
  42. [23]ARCH’IT: Casagrande & Rintala
  43. [24]Architizer: Quetzalcoatlus
  44. [25]Yokohama 2001: Artist Data Sheet
  45. [26]Firenze Biennale Press Release 2001
  46. [27]Demeter: Dallas-Kalevala (2002)
  47. [28]La Biennale De Montreal: Casagrande & Rintala 10/2003
  48. [29]Camp for Oppositional Architecture, 2004
  49. [30]6th Cycle of 20+10+X Architecture Awards, 2010
  50. [31]Taipei MOCA: Chamber of the Post-Urbanist 104, 2005
  51. [32]Taipei Times: Design Expo Attracts Curious, 2005
  52. [33]C-LAB: The Art of Taiwan in Psychosis, 2005
  53. [34]3RW Architects: Urban Farmers, 2006
  54. [35]Taipei Representative Office: An Architect Takes Care of a Stone Garden in a City of Water, 2006
  55. [36]World Architecture: Winners / 4th Cycle, 2009
  56. [37] - Designboom: c laboratory: ruin academy, 2010
  57. Marco Casagrande’s Gorgeous Bamboo “Cicada” Pavilion Snakes its Way Through Urban Taipei - Lori Zimmer, Inhabitat 2012
  58. Marco Casagrande’s bamboo pavilion Cicada wins the RED DOT AWARD 2012Finnish Architecture, 2012
  59. Marco Casagrande SandwormBeaufort 04, 2012
  60. SANDWORM / Marco CasagrandeDiego Hernandez, Arch Daily 2012
  61. Marco Casagrande’s SandwormKatrina Tan, Trendland 2012

Посилання[ред.ред. код]

  • Kohuttu palkkasoturi päätyi arkkitehdiksi - Turun Sanomat January 27, 2001 (Finnish)
  • The mind of a fanatic - Helsingin Sanomat, 18 September 2001
  • taiteen palkkasotureita - Voima 4/2002 (Finnish)
  • Anttalainen & Vasaramäki, Casagrande (KALPA, Maanpuolustuskorkeakoulu, 2011), 38-41.
  • Architektur zwischen Landart und Konzeptkunst - Hochschule Munchen 6/2011
  • [1] - Architectural Review 12/1999
  • [2] - Adam Mornament: When Attitude Becomes Form Contemporary -magazine 2003
  • [3] - Thurrock: A Visionary Brief in the Thames Gateway General Public Agency 2004
  • [4] - Berkeley Prize Committee and Jury University of California, Berkeley 2007
  • Architektur zwischen Landart und Konzeptkunst - Hochschule Munchen 6/2011
  • [5] - Atelier 3: Treasure Hill 10/2003
  • INTERVIEW WITH M. CASAGRANDE ON URBAN ACUPUNTURE - Laurits Elkjær, Bergen School of Architecture 4/2010
  • Urban Acupuncture - Urban Applications - Community + Design Placemaking 2013
  • [6] - Marco Casagrande: Cross-over Architecture and the Third Generation City Epifanio 9 2008
  • The Community Gardens of Taipei - P2P Foundation 2010
  • Illegal Architecture in Taipei - Kelsey Campbell-Dollaghan, Architizer 2011
  • Anarchist Gardener Issue One 安那其建築園丁 – Nikita Wu: Anarchist Gardener 2010
  • Chen House by C-Laboratory - Dezeen 2009
  • Ruin Academy - Landezine 2010
  • Returning Humans to Nature and Reality - Nick Couson, eRenlai 2011
  • Urban Acupuncture: Revivifying Our Cities Through Targeted Renewal - Kyle Miller MSIS 9/2011
  • Ruin Academy - Marco Casagrande Epifanio 14 2011
  • Compost City - Guoda Bardauskait p. 30-31, Sustainable Urban Design Journal 1 2011
  • An alternative learning platform: Ruin Academy – Anarchist Gardener - Mizah Rahman, Asian Urban Epicenters 2012
  • Change from organic city - M. Casagrande, International Society of Biourbanism 2013
  • [7] - World Architecture Community
  • [8] - World Architecture Community Contemporary -magazine 2003
  • [9] - Biennale de Montreal: Casagrande & Rintala (Finland) 2002
  • [10] - Architectural Review 12/1999
  • [11] - New York Times 2000
  • [12] - ARCH'IT: Casagrande & Rintala 2001
  • [13] - The Architectural Review: A dramatic architectural installation designed to draw attention to the plight of the Finnish countryside., 12/1999
  • [14] - Adam Mornament: When Attitude Becomes Form Contemporary -magazine 2003
  • [15] - The Architectural Review: Burning Passion., 12/1999
  • [16] - Catalog 1: Participating Architects (New Trends of Architecture in Europe and Japan 2001), 2001
  • Alaska Design Forum
  • Camp for oppositional architecture 25.6.2004
  • Ditmars, Hadani (2003-06-21), Artfully pushing the boundaries in Anchorage, The Globe and Mail, retrieved 2007-12-14
  • [17] - Tamkang University: 卡馬可 Marco Casagrande 2004
  • [18] - Camp for Oppositional Architecture 2004
  • [19] - Echigo Tsumari Art Triennial 2003
  • [20] - Archi-Europe: Potemkin
  • [21] - Japan-Guide: Echigo Tsumari Art Triennial Festival Highlights
  • [22] - Landezine: Potemkin - Post Industrial Meditation Park by Casagrande & Rintala
  • [23] - Architecture News Plus: Potemkin - Post Industrial Meditation Park
  • [24] - Architectural Review: Little Top
  • [25] - ARCH'IT: Casagrande & Rintala
  • [26] - Architizer: Quetzalcoatlus
  • [27] - Yokohama 2001: Artist Data Sheet
  • [28] - Firenze Biennale Press Release 2001
  • [29] - Demeter: Dallas-Kalevala (2002)
  • [30] - La Biennale De Montreal: Casagrande & Rintala 10/2003
  • [31] - Camp for Oppositional Architecture, 2004
  • [32] - 6th Cycle of 20+10+X Architecture Awards, 2010
  • [33] - Human: Greetings from London
  • [34] - Epifanio: Human Layer_Taipei, 2005
  • [35] - Taipei MOCA: Chamber of the Post-Urbanist 104, 2005
  • [36] - Taipei Times: Design Expo Attracts Curious, 2005
  • [37] - C-LAB: The Art of Taiwan in Psychosis, 2005
  • [38] - 3RW Architects: Urban Farmers, 2006
  • [39] - Taipei Representative Office: An Architect Takes Care of a Stone Garden in a City of Water, 2006
  • [40] - World Architecture: Winners / 4th Cycle, 2009
  • [41] - Dezeen: Bug Dome by WEAK!, 2009
  • [42] - Daily Tonic: Bug Dome at the 2009 Biennale of Urbanism/Architecture by the WEAK!, 2009
  • [43] - Designboom: c laboratory: ruin academy, 2010
  • Marco Casagrande’s Gorgeous Bamboo “Cicada” Pavilion Snakes its Way Through Urban Taipei - Lori Zimmer, Inhabitat 2012
  • Marco Casagrande's bamboo pavilion Cicada wins the RED DOT AWARD 2012 - Finnish Architecture, 2012
  • Marco Casagrande Sandworm - Beaufort 04, 2012
  • SANDWORM / Marco Casagrande - Diego Hernandez, Arch Daily 2012
  • Marco Casagrande's Sandworm - Katrina Tan, Trendland 2012