Марко Собеський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марек Собеський
Marek Sobieski.JPG
Інші імена Марко Собеський
Народився 1628
Золочів / Жовква[1]
Помер 3 червня 1652(1652-06-03)
Батіг
Поховання Храм святого священномученика Йосафата (Жовква)
Громадянство Річ Посполита
Національність поляк
Титул магнат
Звання староста яворівський і красноставський
ротмістр військ коронних
Батько Якуб Собеський
Матір Софія Теофіла Даниловичівна
Рід Собеські
Родичі Ян III Собеський
POL COA Janina.svg

Маркó (Ма́рек) Собе́ський гербу Яніна (пол. Marek Sobieski; *24 травня 1628, Золочів[2] — †3 червня 1652 р.) — представник знатного русько-польського магнатського роду. Старший брат короля Яна III Собеського.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Храм святого священномученика Йосафата (колишній Домініканський костел), Жовква. Надгробок Марка Собеського роботи Андреаса Шлютера

Син Якуба Собеського та його другої дружини Софії Теофіли з Даниловичів, разом з двома сестрами народився в Золочеві.[3]

Спочатку, певне, навчався вдома. 29 жовтня 1639 батько отримав згоду короля на відступ сину Яворівського староства. З 1640 (під опікою Павла Орховського за батьковими інструкціями відбув до міста Кракова з братом Яном) до 1643 навчався в Новодворських школах Кракова. Здійснив мандрівку Європою, навчався, зокрема, в Брюсселі разом з братом Яном та Янушем Потоцьким.[4] В Нідерландах вивчав фортифікацію, перебував у Гаазі.

Мав посади красноставського, яворівського старост.

Активний учасник воєнних дій періоду Хмельниччини 1648-1657 рр. на стороні Речі Посполитої. Брав участь у Зборівській битві 1649 р., Берестецькій битві 1651 р.

В квітні 1651 на чолі свого полку вирушив під Камянець, 7 травня - на Гусятин. 12 травня брав участь в битві з козаками під Купчинцями (тепер Козівський район). Весною 1652 за наказом Марціна Каліновського брав участь в придушенні повстань селян Брацлавщини.

До табору під Батогом прибув, правдоподібно, 1 червня. 2 червня разом з чернігівським каштеляном Яном Одживольським відбивав напади татарів. Під час Батізької битви 1652 під час конфлікту частини коругви коронного війська перебував біля М. Каліновського потрапив у полон до кримських татарів. Польські джерела[5][6] стверджують, що Марек Собеський (як інші полонені кримськими татарами вояки Речі Посполитої) був викуплений, обезголовлений за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як помста за поразку в битві під Берестечком.

Тимчасово був похований в Жовківській колегіаті св. Лаврентія.

Кенотаф Марека Собеського[ред.ред. код]

В Храмі святого священномученика Йосафата (Жовква) є надгробок Марка Собеського — кенотаф, тобто почесне пусте поховання. Тіло було викуплене після страти козаками в полоні; мати надала кошти для створення поховання загиблому синови, який у вересні 1655 був перепохований тут в крипті під вівтарем каплиці св. Домініка. На стіні було вмуровано епітафію з його портретом. За дорученням брата Яна А. Шлютер виготовив його надгробок з чорного мармуру з портрет ом в медальйоні.

Тепер тіло знаходиться в домініканському монастирі Кракова.

Примітки[ред.ред. код]

  1. певне, помилково
  2. Józef Długosz. ''Sobieski Marek h. Janina (1628–1652)… S. 504
  3. Золочів // «Галицька брама».— № 1—2 (145—146), 2007 (січень—лютий).— 40 с.— С. 22
  4. T.H.Skrzypecki. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich.- Opole: Solpress, 2010.- 256 s.— S. 40. ISBN 978-83-927244-4-5 (пол.)
  5. Rzeź polskich jeńców pod Batohem (пол.)
  6. Józef Długosz. ''Sobieski Marek h. Janina (1628–1652)… S. 505

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]