Марк Віпсаній Агріппа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Віпсаній Агріппа
лат. M. Vipsanius L.f. Agrippa
лат. Marcus Vipsanius L.f. Agrippa
Погруддя Агріппи в Луврі, Париж, бл. 25 - 24 рр. до н. е.
Народження 63 до н. е.
Арпіно, Істрія або Ассізі, Римська республіка
Смерть 12 до н. е. (50-51 років)
Кампанія, Італія
Поховання Мавзолей Августа
Країна Стародавній Рим
Приналежність Октавіан Август
Роки служби 45–12 до н. е.
Війни / битви Битва при Мунді
Битва під Мутиною
Битва при Філіппах
Перузійська війна
Битва при Акції
Кантабрійські війни
Рід Династія Юліїв-Клавдіїв і Віпсанії Агриппиd
Діти
Список
Шлюб Цецилія Аттіка
Клавдія Марцелла Старша
Юлія Старша
CMNS: Марк Віпсаній Агріппа у Вікісховищі

Марк Віпсаній Агріппа (лат. Marcus Vipsanius Agrippa, близько 63 — 12 до н. е.) — полководець, політичний і державний діяч Стародавнього Риму, консул 37, 28, 27 до н. е., письменник і архітектор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Участь у громадянській війні[ред. | ред. код]

Походив з плебейського роду Віпсаніїв, які були італіками або римо-ілліриками. Був найближчим другом Октавіана, згодом імператора Августа, виховувався разом з ним. У 46 до н. е. скористався його допомогою для порятунку свого брата, який воював на боці Марка Порція Катона Молодшого.

Наприкінці 45 до н. е. супроводжував Гая Октавіана до Аполлонії, звідки вони повинні були вирушити на парфянську війну.

У березні 44 до н. е. після звістки про вбивство Гая Цезаря Агріппа переконував Октавіана вдатися до захисту і допомоги легіонів, які знаходилися в Епірі, проте той відмовився і повернувся до Італії без війська.

У 43 до н. е. Марка Віпсанія обрано народним трибуном замість Гая Сервілія Каски, одного з вбивць Цезаря. Виступав обвинувачем Гая Кассія в ході заочного суду над ним за вбивство Цезаря. Тоді ж увійшов до колегії квіндецімвірів священнодійств.

У 42 до н. е. разом з Октавіаном брав участь у війні проти республіканців, відзначився у битві при Філіппах.

У 41 до н. е. як легат командував армією, яка наступала на Луція Антонія з півдня, потім спільно з Октавіаном і Сальвідіеном облягав його в Перузії. Після поразки Луція Антонія переконав перейти на сторону Октавіана два легіони Мунація Планка, прихильника Антонія.

У 40 до н. е. обіймав посаду міського претора, влаштував Аполлонові ігри. Керував обороною проти Секста Помпея і відбив напад Марка Антонія на Сіпонт. Після претури як проконсул вирушив у Трансальпійську Галлію, охоплену заколотами. Успішно придушив заворушення, здійснив експедицію за Рейн, переселив союзних Риму убіїв на лівий берег річки. Октавіан надав за це Агріппі право на тріумф, однак той відмовився його святкувати.

У 37 до н. е. його обрано консулом. Більшу частину року присвятив підготовці флоту для боротьби з Секстом Помпеєм: наказав Луцію Кокцею Авкту прокласти тунелі, які зв'язали Неаполь з Путтеолами і Авернське озеро з Кумами, побудував захищену Лукрінську гавань, забезпечив кораблі й навчив їхні команди. У 36 до н. е. керував військовими діями на морі проти Секста Помпея, перемігши при Мілах, що дозволило зайняти північ Сицилії. Згодом здобув вирішальну перемогу при Навлосі, захопивши Мессану. Був нагороджений морським вінком.

У 35—34 до н. е. брав участь в Іллірійській війні, захопив велике місто Метулу, почав кампанію проти далматійців. У 33 до н. е. обіймав посаду курульного едила. За свій рахунок здійснив програму благоустрою Риму: побудував низку нових громадських будівель і акведуків, відремонтував застарілі, очистив міську каналізацію. Водночас влаштував пишні ігри й безкоштовні роздачі. Агріппа забезпечив всім римським жителям безкоштовне відвідування лазень протягом року. Своїм наказом вигнав з міста астрологів і віщунів.

У 32—31 до н. е. командував флотом Октавіана у війні проти Марка Антонія. Навесні 31 до н. е. перебрався до Греції, перервав шляхи постачання Антонія і захопив низку стратегічних пунктів: Метон, Коркіру, Левкаду і Патри. 2 вересня здобув рішучу перемогу над Антонієм при Акції, знищив його флот і змусив капітулювати армію. Після цього на чолі численних ветеранів Агріппа вирушив до Італії, де разом з Меценатом, не займаючи жодної офіційної посади, виконував функції повноважного представника Октавіана, поки той перебував на Сході.

Подальша діяльність[ред. | ред. код]

Взимку 31—30 до н. е. в Італії відбулися серйозні заворушення серед ветеранів, і Агріппа змушений був викликати Октавіана із Самоса. Тоді ж отримав патриціанську гідність за законом Сенія у 29 до н. е.

У 28—27 до н. е. знову обіймав посаду консула. У 28 до н. е. спільно з Октавіаном здійснив ценз, влаштував ігри на честь перемоги при Акції. Тоді ж одружився другим шлюбом з небогою Октавіана.

У 27 до н. е. почав будівництво гаваней для римського флоту в Мізені та Равенні.

Після від'їзду Августа з Риму керував державою спочатку як консул, потім як приватна особа, користуючись впливом і авторитетом другої людини в державі.

У 26 до н. е. закінчив будівництво септи Юлія, розпочате ще Гаєм Юлієм Цезарем, в 25 до н. е. — базиліку Нептуна і портик аргонавтів, храму Доброго Виходу і Пантеону, розпочати терми Агріппи.

У 23 до н. е., під час тяжкої хвороби, Август передав Агріппі свою особисту печатку.

Пізніше в цьому ж році Агріппа був призначений намісником всіх східних провінцій з надзвичайним імперієм. Перебуваючи в Мітилені, Агріппа підтвердив владу юдейського царя Ірода над м. Гадара. У 22 до н. е. відвідав Грецію.

У 21 до н. е., коли Август перебував на Сицилії, в Римі виникли заворушення, пов'язані з консульськими виборами. Зважаючи на це Октавіан викликав Агріппу і доручив йому управління Римом і західними провінціями, тоді як сам вирішив вирушити на Схід. Водночас Агріппа розлучився і одружився з Юлією, донькою Августа. Прибувши до Риму, він приборкав безлад і виселив з міста єгипетських жерців. Влітку того ж року вирушив до Трансальпійської Галлії, там припинив чвари між галльськими племенами і убезпечив провінцію від германських нападів. При цьому побудував чотири дороги з Лугдуна: на захід до Атлантики, на північний схід до Рейну, на північний захід до Белгіки і на південь до Нарбонської Галлії.

У 19 до н. е. виїхав до Іспанії у зв'язку з війною з кантабрами, яка поновилася. Після кількох поразок, які спричинили значні втрати, Агріппа нарешті домігся вирішального успіху, знищивши майже всіх кантабрів, здатних носити зброю. Тих, які залишилися в живих, роззброїв і переселив на рівнину. На прохання Августа Агріппі було надано тріумф, але той відмовився його святкувати. Повернувся до Риму на початку 18 року до н. е. Тут розпочав зведення Дірібіторія.

Імперій Агріппи був продовжений ще на 5 років і поширений на всю територію країни. Водночас йому були надані трибунські повноваження. На підставі продовженого імперія, Агріппа спільно з Августом здійснив у 18 році до н. е. перегляд списку сенату. Під час своєї каденції провів Секулярні ігри. Потім вирушив на Схід, відвідав Грецію і Херсонес Фракійский. Тут доручив понтійському цареві Полемону I відновити порядок у Боспорі, де почалися династичні чвари. З Херсонеса переправився до Малої Азії, де повернув свободу місту Кізіку. У Сирії заснував колонію ветеранів у Беріті і розширив територію Антіохії, а також на запрошення царя Ірода відвідав Юдею.

У 14 до н. е. змушений особисто втрутитися у справи Боспору, з огляду на те, що цар Полемон не справлявся з безладом. Агріппа приїхав до Сінопа, маючи намір вести військові дії проти боспорців, проте ті склали зброю і підкорилися Полемону. Після цього разом з царем Іродом Агріппа об'їхав усю Малу Азію, відвідав острови Самос і Лесбос; розглянув скаргу іонійських юдеїв на греків і ухвалив рішення на користь юдеїв.

У 13 до н. е. повернувся до Риму, де його імперій і трибунська влада були продовжені ще на 5 років. Наприкінці 13 року до н. е. вирушив до Паннонії, де назрівало повстання. Дізнавшись про наближення Агріппи, паннонці налякалися і підкорилися. На зворотному шляху, проїжджаючи через Кампанію, Агріппа захворів і помер. Був похований у мавзолеї Октавіана Августа.

Творчість, наука і архітектура[ред. | ред. код]

Напис на фронтоні «М. Агріппа спорудив це». (Пантеон)

Написав дві праці. Перша — історична «Про моє життя». У ній описав події часів громадянської війни між Октавіаном і Антонієм та перші роки Римської імперії. Іншою працею Агріппи була «Про водопроводи у Римі». У ній надана характеристика, історія побудови та особливості римських водопроводів, якими він займався, коли обіймав посаду курульного едила у 33 р. до н. е.

Брав участь у складанні однієї з перших географічних карт Римської держави, яка була за наказом Октавіана висічена в мармурі. Копія цієї карти була виставлена на портику Віпсанії в Римі, який був побудований його сестрою Поллою і Октавіаном.

Брав активну участь у будівництві Пантеону у Римі, який був зведений в пам'ять про битву на мисі Акцій. І, хоча та будівля була знищена вогнем у 80 році, на новому Пантеоні, який був зведений імператором Адріаном на тому ж місці, на фронтоні був висічений напис «M·AGRIPPA·L·F·COS·TERTIVM·FECIT», який в перекладі означає «Марк Агріппа, син Луція, обраний консулом втретє, спорудив це».

Саме завдячуючи будівельній діяльності Марка Агріппи Октавіан Август міг похвалитися: «Я прийняв Рим цегляним, а залишаю мармуровим».

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Цецилія Помпонія Аттіка

Діти:

  • Віпсанія Агріппіна (33 рік до н. е. — 20 рік н. е.) — перша дружина майбутнього імператора Тиберія, розлучена з ним за наказом Октавіана.
  • Марк Віпсаній Агріппа
  • Віпсанія Молодша

2. Дружина — Клавдія Марцелла Старша

Діти:

  • Віпсанія
  • Віпсанія Марцелла

3. Дружина — Юлія Старша

Діти:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gray, E.W. (1970). «The Imperium of M. Agrippa: A Note on P. Colon. Inv. No. 4701». Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik 6: 227—238.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марк Віпсаній Агріппа
50: Луцій Емілій Лепід Павло і Гай Клавдій Марцелл — 49: Гай Клавдій Марцелл і Луцій Корнелій Лентул Крус — 48: Гай Юлій Цезар (вдруге) і Публій Сервілій Ватія Ісаврік — 47: Квінт Фуфій Кален і Публій Ватіній — 46: Гай Юлій Цезар (втретє) і Марк Емілій Лепід — 45: Гай Юлій Цезар (вчетверте, без колеги до 1 жовтня), суфекти — Квінт Фабій Максим, Гай Требоній і Гай Каніній Ребіл — 44: Гай Юлій Цезар (вп'яте) і Марк Антоній, суфект — Публій Корнелій Долабелла — 43: Гай Вібій Панса Цетроніан і Авл Гірцій, суфекти — Октавіан Август, Квінт Педій, Гай Карріна і Публій Вентідій Басс — 42: Марк Емілій Лепід (вдруге) і Луцій Мунацій Планк — 41: Луцій Антоній і Публій Сервілій Ватія Ісаврік (вдруге) — 40: Гней Доміцій Кальвін (вдруге) і Гай Азіній Полліон, суфекти — Луцій Корнелій Бальб і Публій Канідій Красс — 39: Луцій Марцій Цензорін і Гай Кальвізій Сабін, суфекти — Гай Кокцей Бальб і Публій Алфен Вар — 38: Аппій Клавдій Пульхр і Гай Норбан Флакк, суфекти — Луцій Корнелій Лентул і Луцій Марцій Філіпп — 37: Марк Віпсаній Агріппа і Луцій Каніній Галл, суфект — Тит Статілій Тавр — 36: Луцій Геллій Поплікола і Марк Кокцей Нерва, суфекти — Луцій Ноній Аспренат і Квінт Марцій — 35: Секст Помпей і Луцій Корніфіцій, суфекти — Публій Корнелій Долабелла і Тит Педуцей — 34: Марк Антоній (вдруге) і Луцій Скрибоній Лібон, суфекти — Луцій Семпроній Атратін, Павло Емілій Лепід, Гай Меммій і Марк Геренній Піцен — 33: Октавіан Август (вдруге) і Луцій Волкацій Тулл, суфекти — Луцій Автроній Пет, Луцій Флавій, Гай Фонтей Капітон, Марк Ацилій Глабріон, Луцій Вініцій і Квінт Лароній — 32: Гней Доміцій Агенобарб і Гай Сосій, суфекти — Луцій Корнелій Цинна і Марк Валерій Мессала — 31: Марк Антоній (втретє) і Октавіан Август (втретє), суфекти — Марк Валерій Корвін Мессала, Марк Тіцій і Гней Помпей — 30: Октавіан Август (вчетверте) і Марк Ліціній Красс, суфекти — Гай Антістій Вет, Марк Туллій Цицерон і Луцій Сеній — 29: Октавіан Август (вп'яте) і Секст Аппулей, суфекти — Марк Валерій Мессала Потіт, Гай Клувій — 28: Октавіан Август (вшосте) і Марк Віпсаній Агріппа (вдруге)
27 до н.е.: Октавіан Август (7-й раз) і Марк Віпсаній Агріппа (3-й раз) — 26 до н.е.: Октавіан Август (8-й раз) і Тит Статілій Тавр (2-й раз) — 25 до н.е.: Октавіан Август (9-й раз) і Марк Юній Сілан — 24 до н.е.: Октавіан Август (10-й раз) і Гай Норбан Флакк — 23 до н.е.: Октавіан Август (11-й раз) і Авл Теренцій Варрон Мурена, суффекти — Луцій Сестій Альбаніан Квіринал і Гней Кальпурній Пізон — 22 до н.е.: Марк Клавдій Марцелл Езернін і Луцій Аррунцій — 21 до н.е.: Марк Лоллій і Квінт Емілій Лепід — 20 до н.е.: Марк Аппулей і Публій Сілій Нерва — 19 до н.е.: Гай Сентій Сатурнін і Квінт Лукрецій Веспілон, суффект — Марк Вініцій — 18: Публій Корнелій Лентул Марцеллін і Гней Корнелій Лентул — 17 до н.е.: Гай Фурній і Гай Юній Сілан — 16 до н.е.: Луцій Доміцій Агенобарб і Публій Корнелій Сципіон, суффект — Луцій Тарій Руф — 15 до н.е.: Марк Лівій Друз Лібон і Луцій Кальпурній Пізон — 14 до н.е.: Марк Ліціній Красс Фругі і Гней Корнелій Лентул Авгур — 13 до н.е.: Тиберій Клавдій Нерон і Публій Квінтілій Вар — 12 до н.е.: Марк Валерій Мессала Барбат Аппіан і Квіріній, суффекти — Гай Валгій Руф, Луцій Волузій Сатурнін і Гай Каніній Ребіл — 11 до н.е.: Квінт Елій Туберон і Павло Фабій Максим — 10 до н.е.: Африкан Фабій Максим і Юл Антоній — 9 до н.е.: Децим Клавдій Друз і Тит Квінкцій Криспін Сульпіціан — 8 до н.е.: Гай Марцій Цензорін і Гай Азіній Галл — 7 до н.е.: Тиберій Клавдій Нерон (2-й раз) і Гней Кальпурній Пізон — 6 до н.е.: Децим Лелій Бальб і Гай Антістій Вет — 5 до н.е.: Октавіан Август (12-й раз) і Луцій Корнелій Сулла, суффекти — Луцій Вініцій, Квінт Гатерій і Гай Сульпіцій Гальба — 4 до н.е.: Гай Кальвізій Сабін і Луцій Пассієн Руф, суффекти — Гай Целій Руф і Гай Сульпіцій — 3 до н.е.: Луцій Корнелій Лентул і Марк Валерій Мессала Мессалін — 2 до н.е.: Октавіан Август (13-й раз) Марк Плавцій Сільван, суффекти — Луцій Каніній Галл, Гай Фуфій Гемін і Квінт Фабріцій — 1 до н.е.: Косс Корнелій Лентул і Луцій Кальпурній Пізон, суффекти — Авл Плавцій і Авл Цецина Север — 1: Гай Юлій Цезар Віпсаніан і Луцій Емілій Лепід Павло, суффект — Марк Геренній Піцен — 2: Публій Вініцій і Публій Алфен Вар, суффекти — Публій Корнелій Лентул Сципіон і Тит Квінкцій Криспін Валеріан — 3: Луцій Елій Ламія і Марк Сервілій, суффекти — Публій Сілій Нерва і Луцій Волузій Сатурнін — 4: Секст Елій Кат і Гай Сентій Сатурнін, суффекти — Гай Клодій Ліцин і Гней Сентій Сатурнін — 5: Луцій Валерій Мессала Волез і Гней Корнелій Цинна Магн, суффекти — Гай Вібій Постум і Гай Атей Капітон — 6: Марк Емілій Лепід і Луцій Аррунцій, суффект — Луцій Ноній Аспренат — 7: Квінт Цецилій Метелл Критський Сілан і Авл Ліциній Нерва Сіліан, суффект — Луцилій Лонг — 8: Марк Фурій Камілл і Секст Ноній Квінтіліан, суффекти — Луцій Апроній і Авл Вібій Габіт — 9: Гай Поппей Сабін і Квінт Сульпіцій Камерін, суффекти — Квінт Поппей Секунд і Марк Папій Мутіл — 10: Публій Корнелій Долабелла і Гай Юній Сілан, суффекти — Сервій Корнелій Лентул Малугінен і Квінт Юній Блез — 11: Маній Емілій Лепід і Тит Статілій Тавр, суффект — Луцій Кассій Лонгін — 12: Германік Юлій Цезар і Гай Фонтей Капітон, суффект — Гай Віселій Варрон — 13: Гай Сілій Авл Цецина Ларг і Луцій Мунацій Планк — 14: Секст Помпей і Секст Аппулей
V століття до н. е.
IV століття до н. е.
393: Луцій Папірій Курсор та Гай Юлій Юл †,цензор-суффект- Марк Корнелій Малугінен — 389: Луцій Папірій Мугіллан (?) і Марк Фурій Фуз (?) — 380: Спурій Постумій Альбін Регіллен † і Гай Сульпіцій Камерін — 378: Спурій Сервілій Пріск та Квінт Клелій Сікул — 366: Гай Сульпіцій Петік і Авл Постумій Альбін Регіллен (?) — 363 або 358: Марк Фабій Амбуст і Луцій Фурій Медуллін — 351: Гней Манлій Капітолін Імперіос та Гай Марцій Рутіл — 340: Публій Корнелій Сципіон та Луцій Корнелій Сципіон (???) — 332: Спурій Постумій Альбін та Квінт Публілій Філон — 319: Гай Сульпіцій Лонг і невстановлена особа (???) — 318: Луцій Папірій Красс та Гай Меній — 312: Аппій Клавдій Цек та Гай Плавцій Венокс — 307: Марк Валерій Максим Корвін та Гай Юній Брут Бубульк — 304: Квінт Фабій Максим Рулліан та Публій Децій Мус
III століття до н. е.
300 або 299: Публій Сульпіцій Саверріон та Публій Семпроній Соф — 294: Публій Корнелій Арвіна та Гай Марцій Рутил Цензорин — між 290 та 288: Спурій Карвілій Максим та Квінт Фабій Максим Гург (?) — 283: Квінт Цедіцій Ноктуа і невстановлена особа — 280: Луцій Корнелій Сципіон Барбат та Гней Доміцій Кальвін Максим — 275: Квінт Емілій Пап та Гай Фабрицій Лусцін — 272 або 271: Луцій Папірій Претекстат та Маній Курій Дентат — 269: Луцій Емілій Барбула та Квінт Марцій Філіп — 265: Гней Корнелій Блазіон та Гай Марцій Рутіл Цензорін (у 2-й раз) — 258: Луцій Корнелій Сципіон та Гай Марк Дуілій — 253: Луцій Постумій Мегелл † і Децим Юній Пера — 252: Маній Валерій Максим Корвін Мессала та Публій Семпроній Соф — 247: Авл Манлій Торкват Аттік та Авл Атілій Калатін — 241: Марк Фабій Бутеон та Гай Аврелій Котта — 236: Луцій Корнелій Лентул Кавдін та Квінт Лутацій Церкон — 234: Авл Постумій Альбін та Гай Атілій Бульб — 231: Тит Манлій Торкват та Квінт Фульвій Флакк — 230: Квінт Фабій Максим Веррукоз та Марк Семпроній Тудітан — 225: Гай Клавдій Центон та Марк Юній Пера — 220: Луцій Емілій Пап та Гай Фламіній — 214: Публій Фурій Філ та Марк Атілій Регул — 210: Луцій Ветурій Філон † і Публій Ліциній Красс Дів — 209: Марк Корнелій Цетег та Публій Семпроній Тудітан — 204: Гай Клавдій Нерон та Марк Лівій Салінатор
II століття до н. е.
199: Публій Корнелій Сціпіон Африканський та Публій Елій Пет — 194: Гай Корнелій Цетег та Секст Елій Пет Кат — 189: Тит Квінкцій Фламінін та Марк Клавдій Марцелл — 184: Луцій Валерій Флакк та Марк Порцій Катон — 179: Марк Емілій Лепід та Марк Фульвій Нобіліор — 174: Авл Постумій Альбін Луск та Квінт Фульвій Флакк — 169: Гай Клавдій Пульхр та Тиберій Семпроній Гракх — 164: Луцій Емілій Павло Македонський та Квінт Марцій Філіп — 159: Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул та Марк Попіллій Ленат — 154: Марк Валерій Мессала та Гай Кассій Лонгін — 147: Луцій Корнелій Лентул Луп та Луцій Марцій Цензорін — 142: Публій Корнелій Сціпіон Еміліан Африканський та Луцій Муммій — 136: Аппій Клавдій Пульхр та Квінт Фульвій Нобіліор — 131: Квінт Цецилій Метелл Македонський та Квінт Помпей — 125: Гней Сервілій Цепіон та Луцій Кассій Лонгін Равілла — 120: Квінт Цецилій Метелл Балеарік та Луцій Кальпурній Пізон Фругі — 115: Луцій Цецилій Метелл Далматік та Гней Доміцій Агенобарб — 109: Марк Емілій Скавр та Марк Лівій Друз † — 108: Квінт Фабій Максим Ебурн та Гай Ліциній Гета — 102 Гай Цецилій Метелл Капрарій і Квінт Цецилій Метелл Нумідійський
I століття до н. е.
97: Луцій Валерій Флакк та Марк Антоній Оратор — 92: Гней Доміцій Агенобарб та Луцій Ліциній Красс — 89: Луцій Юлій Цезар та Публій Ліциній Красс — 86: Луцій Марцій Філіп та Марк Перперна — 70: Гней Корнелій Лентул Клодіан та Луцій Геллій Поплікола — 65: Марк Ліциній Красс та Квінт Лутацій Катул Капітолін — 64: Маній Ацилій Глабріон (?) і Луцій Аврелій Котта — 61: Гай Скрибоній Куріон і Луцій Юлій Цезар (?) — 55: Марк Валерій Мессала Нігер та Публій Сервілій Ватія Ісаврік — 50: Аппій Клавдій Пульхр та Луцій Кальпурній Пізон Цезонін — 42: Публій Сульпіцій Руф та Гай Антоній Гібрида — 28: Октавіан Август та Марк Віпсаній Агріппа — 22: Павло Емілій Лепід та Луцій Мунацій Планк — 8: Октавіан Август (без колеги)
I століття н. е.
14: Октавіан Август та Тиберій Клавдій Нерон — 43: Клавдій та Луцій Вітеллій — 73: Веспасіан та Тіт Флавій Веспасіан — починаючи з Доміціана римські імператори отримували цензорські повноваження довічно
† помер, перебуваючи на посаді, (?) — ім'я цензора або дата його цензорства спірні, (???) — існування цензорів цього року спірно
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Gran Enciclopedia Aragonesa · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia · World History Encyclopedia
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марк_Віпсаній_Агріппа&oldid=41177828