Марк Антоній Фелікс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Антоній Фелікс
Народився 10/12
м.Неаполь
Помер після 62
Юдея, Римська імперія
Громадянство Римська імперія
Діяльність посадова особа
Суспільний стан Вільновідпущеник
Посада прокуратор Юдеї
Термін 52-59 роки
Попередник Вентідій Куман
Наступник Порцій Фест
Брати, сестри Марк Антоній Паллас
У шлюбі з Drusilla of Mauretaniad, Drusillad і невідомо
Діти невідомо, Marcus Antonius Agrippad і Antonia Clementianad

Марк Антоній Фелікс (*Marcus Antonius Felix, 10/12 — після 62) — прокуратор Юдеї з 52 до 59 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був греком за походженням. Згідно Тациту вів рід від царів Аркадії[1]. Був рабом Антонії Молодшої. Завдяки клопотанням брата Палласа отримав волю, ставши вільновідпущенником.

Фелікс розпочав службу при Вентідії Кумані у Самарії, де вирішував питання зіткнень між юдеями та самаритянами, потім очолював ауксіляріїв. Впливовість Палласа при дворі імператора Клавдія сприяла призначенню Фелікса на посаду прокуратора у 52 році. Жорстокість і розбещеність Фелікса, а також хабарництво, призвели до різкого збільшення злочинів в Юдеї. Щоб боротися з зелотами, він підтримав ще більш радикальну секту — сикаріїв («людей кинджала»), з чиєю допомогою він спланував вбивство первосвященика Іонатана у 56 році. Період його урядування відзначено внутрішньою ворожнечею і заворушеннями, які жорстоко придушувались. У нього були добрі стосунки з жидівською знаттю. Також наказав схопити й стратити лжепророка на ім'я Єгиптянин.

Відносини ж з громадою були проблемними і погіршувалися, ведучи до першого повстання в Юдеї. Його роль в релігійних подіях того часу неоднозначна. У 58 році за його вказівкою був заарештований апостол Павло, якого ув'язненили в Кесарії. Але рішення про його долю він залишив наступному прокуратору Фесту.

Під час своєї каденції карбував різні монети, що поєднували юдейську та римську тематику — пальмову гілку, римські щити і списи. На монетах зустрічаються імена імператора Клавдія, його дружини Юлії Агрипини, Нерона і молодшого сина Клавдія — Британіка.

Після повернення в Рим Фелікс був звинувачений у тому, що використовував в своїх інтересах ворожнечу між євреями і греками Кейсарії, щоб знищувати та грабувати жителів, але завдяки заступництву його брата Палласа уникнув покарання.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Друзілла, донька Птолемея, царя Мавретанії

дітей не було

2. Дружина — Друзілла, донька Ірода Агріппи I, царя Юдеї

Діти:

  • Марк Антоній Агріппа (д/н-79)
  • Антонія Клементіна

3. Дружина — (ім'я не відоме)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tacitus, Historien 5,9.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ute Schall: Die Juden im Römischen Reich. Regensburg 2002, S. 198f. und S. 355, ISBN 3-7917-1786-3.