Марк Емілій Лепід (консул 187 р. до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Статуя Марка Емілія Лепіда в ратуші Реджо-Емілії

Марк Емілій Лепід (лат. Marcus Aemilius Lepidus, помер 152 р. до н. е.) — давньоримський політик, консул 187 та 175 рр. до н. е., великий понтифік 180-152 рр. до н. е.

Родина[ред.ред. код]

Походив з родини Лепідів, гілки давнього патриціанського роду Еміліїв. Батько — Марк Емілій Лепід, претор 218 р. до н. е. Мав чотирьох дітей: синів Марка Емілія Лепіда, військового трибуна 190 р. до н. е., Марка Емілія Лепіда Порцину, консула 137 р. до н. е., Квінта Емілія Лепіда та доньку Емілію, весталку (206-170 рр. до н. е.)

Політична діяльність[ред.ред. код]

У 201 р. до н. е. Марк Емілій Лепід у складі комісії був направлений до Єгипту в якості посла та опікуна малолітнього царя Птолемея V. У 200 р. до н. е. посольство залишило Єгипет та виїхало для переговорів із східними царями. Із згоди колег Лепід вирушив до македонського царя Філіппа та заявив йому претензії у зв'язку з війною проти царя Аттала і Родоса та облогою Абідоса.

У 199 р. до н. е. Лепід увійшов до складу колегії понтифіків. У 192 р. до н. е. обіймав посаду еділа, разом з колегою Луцієм Емілієм Павлом засудив низку скотопромисловців за зловживання суспільними землями та на стягнені кошти прикрасив храм Юпітера.

У 191 р. до н. е. став претором, у 190 р. — пропретором Сицилії. Влаштував хлібне постачання зі своєї провінції до Греції для війни з царем Антіохом. Програв консульські вибори у 189 та 188 рр. до н. е. через ворожість Марка Фульвія Нобіліора. Був обраний консулом у 187 р. до н. е. разом з Гаєм Фламінієм. Сенат призначив їм обом Лігурію в якості провінції; Лепід намагався отримати Грецію або Азію, але домігся лише того, що звідти були відізвані проконсули Марк Фульвій Нобіліор та Гней Манлій Вульсон. Звинуватив проконсула Флакка у неспровокованому нападі на амбракійців, і, незважаючи на протидію свого колеги Фламінія, домігся постанови сената про повернення амбракійцям майна та надання їм свободи та права стягнення мита, а також про те, що Амбракія не є містом, узятим штурмом.

Лепід брав участь у підкоренні Риму лігурів, завдав їм декілька поразок, підкорив усю їх територію по обидві сторони Апеннін та переселив їх з гір на рівнину. Роглянув скаргу кеноманів на претора Марка Фурія та прийняв рішення на їх користь. За підтримки народного трибуна Марка Абурія невдало намагався перешкодити тріумфу Нобіліора. Направив ахейцям листа на захист Лакедемонаю

У 183 р. до н. е. був тріумвіром для виведення колоній в Пармі та Мутині. 180 р. до н. е. був обраний великим понтифіком. У 179 р. до н. е. заступив на посаду цензора разом із своїм ворогом Марком Фульвієм Нобіліором. На вимогу Квінта Цецілія Метелла колеги-цензори примирилися. Вони переглянули списки сената, виключивших трьох; запровадили кілька нових податків і мит; повернули народу громадські святилища, зайняті приватними особами; побудували базиліку Емілія та Фульвія; змінили порядок голосування в трибутних коміціях, поставивши його у залежність від положення та заняття громадян. Лепід побудував дамбу у міста Таррацини, ухвалив підряд на будівництво театру та проскенія у храма Аполлона, відремонтував храм Юпітера Капітолійського. Згідно з обітницею посвятив храми Цариці Юнони та Діани та влаштував сценічні вистави; також посвятив храм Морських Ларів.

У 177 р. до н. е. Лепід — тріумвір для виведення колоній в Луні. У 175 р. до н. е. вдруге став консулом; вів успішні бойові дії у Лігурії та відсвяткував тріумф. У 173 р. до н. е. — децемвир для розподілу землі в Галлії та Лігурії. Шість разів (у 179, 174, 169, 164, 159 та 154 рр. до н. е.) призначався принцепсом сената.

Лепід помер у 152 р. до н. е.; згідно із заповітом, його сини влаштували йому простий і скромний похорон.

Спадок[ред.ред. код]

Лепід також відомий як будівельник стратегічної дороги від Ариміна до Плаценції, відомої як дорога Еміліїв. У складі колоній на цій дорозі було засноване поселення Regium Lepidi, сьогодні відоме як Реджо-Емілія. Від назви дороги та родового імені Лепіда походить назва сучасної італійської області Емілія-Романья.

Джерела[ред.ред. код]

  • Тіт Лівій
  • Полібій
  • Цицерон
  • Страбон

Посилання[ред.ред. код]