Марк Емілій Лепід (консул 232 до н. е.)
| Марк Емілій Лепід лат. Marcus Aemilius Lepidus | ||
| ||
|---|---|---|
| 232 до н. е. | ||
| ||
| між 221 та 219 до н. е. | ||
| ||
| Народження: |
3 століття до н. е. або 277 до н. е.[1] Стародавній Рим | |
| Смерть: |
216 до н. е.[1] невідомо | |
| Країна: | Стародавній Рим | |
| Рід: | Емілії | |
| Батько: | Марк Емілій Лепід | |
| Мати: | невідомо | |
| Шлюб: | невідомо | |
| Діти: | Марк Емілій Лепід | |
Марк Емілій Лепід (лат. Marcus Aemilius Lepidus; помер у 216 році до н. е.) — римський полководець і політичний діяч з патриціанського роду Еміліїв, консул 232 до н. е., консул-суффект в період між 221 і 219 роками до н. е. Воював під час першого консулату на Сардинії та на Корсиці.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походження[ред. | ред. код]
Марк Емілій належав до знатного патриціанського роду Еміліїв, який античні автори відносили до найстаріших сімейств Риму[2]. Одна з вісімнадцяти найстаріших триб отримала свою назву на честь цього роду[3]. Його генеалогію зводили до Піфагора[2], або до царя Нуми Помпілія[4], а одна з версій традиції, що приводиться Плутархом, називає Емілією дочку Енея і Лавінії, що народила від Марса Ромула — легендарного засновника Риму[5][6]. Представників цього роду відрізняли, якщо вірити Плутарху, «високі моральні якості, в яких вони невпинно вдосконалювалися»[2].
Перший носій когномена Лепід (лат. Lepidus — «красивий») досяг консульства у 285 році до н. е.[7] Згідно з Капітолійськими фастами, батько і дід Марка Емілія носили той же преномен — Марк[8]; імовірно Марк-батько — це перший Лепід[9].
Кар'єра[ред. | ред. код]
Перші згадки про Марка Емілія в збережених джерелах відносяться до 232 році до н. е., коли він обіймав посаду консула спільно з плебеєм Марком Публіцієм Маллеолом. Колеги зробили похід на Сардинію, населення якої, нещодавно підкорене, повстало проти Риму[10]. Лепід і Маллеол здобули перемогу і захопили багато здобичі, але потім на Корсиці в ході менш вдалих бойових дій втратили все награбоване[11]. До того ж року Полібій відносить колонізацію Галльського поля в Піцені, зроблену з ініціативи народного трибуна Гая Фламінія[12].
Пізніше Марк Емілій обіймав посаду консула-суффекта. Точна дата невідома; це могли бути 221, 220 або 219 роки до н. е., на які припадає лакуна в Капітолійських фастах[10]. Роберт Броутон, автор класичного довідника про римських магістратів, імовірно називає 221 рік[13]. Лепід помер наприкінці 216 року до н. е., причому відомо, що на момент смерті він був членом жрецької колегії авгурів[14]. Його сини влаштували похоронні ігри на честь померлого, під час яких вивели на римський форум двадцять дві пари гладіаторів[15].
Нащадки[ред. | ред. код]
У Марка Емілія було троє синів: Марк Емілій, Луцій Емілій і Квінт Емілій[15]. Перший з них два або три рази обіймав посаду претора і невдало претендував на консулат 216 року до н. е.[16], а двоє інших згадуються лише у зв'язку з похоронними іграми[17][18]. Сином Марка-молодшого був дворазовий консул (в 187 і 175 роках до н. е.) і принцепс сенату того ж імені.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б в Плутарх, Емілій Павло, 2.
- ↑ Aemilius, 1893, kol. 543.
- ↑ Плутарх, Нума, 8.
- ↑ Плутарх, Ромул, 2.
- ↑ Aemilius, 1893, kol. 544.
- ↑ Циркин, 2009, с. 226.
- ↑ Капітолійські фасти, 232 рік до н. е.
- ↑ Sumner, 1973, р. 66.
- ↑ а б Aemilius 66, 1893, kol. 552.
- ↑ Зонара, VIII, 18.
- ↑ Полібій, II, 21.
- ↑ Broughton, 1951, р. 234.
- ↑ Broughton, 1951, р. 252.
- ↑ а б Тіт Лівій, XXIII, 30, 15.
- ↑ Aemilius 67, 1893, kol. 552.
- ↑ Aemilius 60, 1893, kol. 550.
- ↑ Aemilius 77, 1893, kol. 563.
Джерела та література[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Іоанн Зонара. Epitome historiarum.
- Тіт Лівій. Історія від заснування міста.
- Плутарх. Порівняльні життєписи.
- Полібій. Загальна історія.
- Капітолійські фасти.
Література[ред. | ред. код]
- Циркин Ю. Восстание Лепида : [рос.] // Античный мир и археология. — 2009. — № 13. — С. 225—241. — ISSN 0320-961X.
- Robert Broughton. Magistrates of the Roman Republic : [англ.]. — New York, 1951. — Vol. I. — P. 600.
- Klebs E. Aemilius // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [нім.]. — 1893. — Bd. I, 1. — Kol. 543—544.
- Klebs E. Aemilius 60 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [нім.]. — 1893. — Bd. I, 1. — Kol. 550.
- Klebs E. Aemilius 66 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [нім.]. — 1893. — Bd. I, 1. — Kol. 552.
- Klebs E. Aemilius 67 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [нім.]. — 1893. — Bd. I, 1. — Kol. 552.
- Klebs E. Aemilius 77 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [нім.]. — 1893. — Bd. I, 1. — Kol. 563.
- Sumner G. V. Orators in Cicero's Brutus: prosopography and chronology : [англ.]. — Toronto : University of Toronto Press, 1973. — P. 197. — ISBN 9780802052810.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія на сайті ancientrome.ru (російською) .
- Марк Емілій Лепід (консул 232 до н. е.). (у Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.)(англ.)
| |||||||