Марк Клавдій Марцелл Езернін (консул 22 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Марк Клавдій Марцелл Езернін (лат. Marcus Claudius Marcellus Aeserninus; 79 до н. е. — після 22 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з плебейського роду Клавдіїв. Син Марка Клавдія Марцелла Езерніна, контубернала у 90 році до н. е. У 48 році до н. е. Езернін стає квестором Квінта Кассія у Дальній Іспанії. Після початку бунту в армії отримав від Кассія доручення утримувати місто Кордуба (сучасна Кордова), але приєднався до повсталих. Після цього Марцелл заявив, що виступає проти Кассія, але не проти Гая Цезаря. Деякий час протистояв Кассію на березі Бетіса, потім біля Улії. Після прибуття до місця конфлікту Марка Емілія Лепіда, намісника Ближньої Іспанії, передав йому командування. Був покараний Цезарем за свої дії, але потім отримав прощення і знову піднесений.

У подальшому Марк Марцелл Езернін підтримував Октавіана й у 22 році до н. е. став консулом (разом з Луцієм Аррунцієм). Після проходження каденції доля Езерінана невідома.

Родина[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Dio XLII 15—16; XLIII 1, 2; 29, 1; LIV ind.; 1, 1.
  • Rudolf Hanslik: Claudius II. 34. In: Der Kleine Pauly (KlP). Band 3, Stuttgart 1969, Sp. 1214.