Марк Клавдій Марцелл (консул 222 роки до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Denarius of Marcus Ulpius Nerva Traianus Obverse

Марк Клавдій Марцелл (лат. Marcus Claudius Marcellus, * 270 — † 208 роки до н.е.)— визначний військовий та політичний діяч Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з плебейської гілки роду Клавдіїв Марцеллів. Син Марка Клавдія Марцелла. Замолоду брав участь у військових діях. Під час Першої Пунічної війни врятував одного з представників роду Отациліїв. У 226 році до н.е. став курульним еділом. В цьому ж році увійшов до колегії авгурів. У сенаті звинуватив свого колегу за еділітетом — Гая Скантинія Капітолина у сексуальних переслідуваннях свого сина й домігся засудження того. У 224 році до н.е. обраний претором.

Війни з галлами[ред.ред. код]

У 222 році до н.е. Марцеллом обраний консулом під час виборів проведених інтеррексом Квінтом Фабієм. Після цього провів вибори свого колеги Гней Корнелія Сципіона Кальва. Виступив проти укладання миру з галльським племенем інсумбрів. Після чого очолив проти них римську армію. В цьому ж році здобув перемогу над інсумбрами на чолі із Віридомаром, вбивши останнього під час бою. Після цього захопив міста інсумбрів Ацери та Медіолан (сучасний Мілан). Потім змусив галлів укласти вигідну для Риму угоду. За ці успіхи Марцелл отримав тріумф. Він присвятив обладунки Віридомара храму Юпітера Феретрія.

Війна з Карфагеном[ред.ред. код]

З початком Другої Пунічної війни Марцелла у 216 році до н.е. обирають додатковим претором для ведення війни проти карфагенян на Сицилії. Втім не встиг туди перебратися, як прийшла звістка про Битву при Каннах. Він відправив гарнізон до Риму, а сам виступив з Остії до м.Канузії, згодом став військовим табором у Кампанії, де зібрав рештки розбитої римської армії.

Отримавши звістку, що Нолі визріває змова на користь Ганнібала Барки, Марцелл швидко відправився туди, стратив 70 членів прокарфагенської партії, завдав поразки карфагенському загону й повернувся до м.Суессула. Втім Марцелл не зумів завадити Ганнібалу захопити м.Касилін.

Після цього прибув до Риму на консультації щодо подальших військових дій. Отримав тут проконсульські повноваження на 215 рік до н.е. Знову повернувся до Кампанії, перевівши гарнізон з м.Кали та Суессули. У цьому році обраний консулом-суффектом замість Луція Постумія Альбіна з огляду на те, що обидва консули були плебеями. Втім, майже відразу Марцелл вимушений був скласти свої повноваження, тому що авгури виявили порушення під час обрання. В подальшому вів війну в якості проконсула, захищаючи м.Нолу. Проводив активну оборону — спустошив землі самнітів, завдав поразки Ганнібалу.

У 214 році до н.е. знову обраний консулом (разом з Квінтом Фабієм. Продовжив захист Ноли, потім звідти відправився до Сицилії. Поява Марцелла на острові спричинила збурення, а його захоплення м.Леонтин й страта 2000 римських перебіжчиків, тим самим дав перевагу прокарфагенській партії у Сіракузах на чолі із — Гіппократом та Епікідом.

Після цього Марцелл розпочав облогу м.Сіруказ, одним з активних оборонців якого був відомий вчений Архімед. Під час облоги Марцелл також продовжував військові дії на Сицилії — захопив міста Гелор й Гербес, зруйнував Мегари Гіблейські. Втім карфагеняни зуміли захопити міста Агригента та Мургантію. Після цього Марцелл завдав їм поразки при Акрах. Водночас розпочалося загальне антиримське повстання на Сицилії, чому сприяв наказ Марцелла зруйнувати м.Енну, а його мешканців знищити. Внаслідок цього Марцелл відступив до Сіракуз. В цей час сенат продовжив повноваження Марцелла на 212 рік.

У 212 році до н.е. Марцелл зумів захопити три райони Сіракуз, а потім завдяки підкупу начальника гарнізону й захопити фортецю Евріал. Втім Епікид продовжував утримувати важливу частину Сіракуз — Ахрадину. В цей час Марцелл завдав поразки Гіппократу при Сіракузах. Наступного року Марцелл завдяки зраді зумів захопити останні частини міста. Під час цього багато громадян загинуло, зокрема й Архімед. Після цього Марцелл здобув перемогу над карфагенянами при Агригенті й захопив його.

У 210 році до н.е. знову стає консулом (разом з Марком Валерієм Левіном). За жеребом отримав Сицилію, але у зв'язку із скаргами сицилійців на жорстокість Марцелла, останньому була передана Італія й війна з Ганнібалом. Тут він оволодів містами Салапією, Мармореєю, Мелесом. Під Нумістроном Марцелл бився з Ганнібалом, але без суттєвого результату. Щоб не втратчати Ганнібала з поля зору Марцелл для проведення виборів консулів призначив диктатора Квінта Фульвія Флака.

У 209 році до н.е. в якості проконсула Марцелл продовжив війну проти карфагенян у південній Італії. Під м.Канузієм зазнав поразки від Ганнібала. Наступного дня Марцелл досяг більшого успіху, але втрати римлян були занадто великі. Тому Марцелл дозволил Ганнібалу відступити, а сам залишився у м.Венузій. За це був звинувачений народним трибуном Гаєм Публіциєм Бібулом й вимушений був повернутися до Риму. Тут Марцелл виправдався й був обраний консулом на 208 рік до н.е. (разом з Тітом Квінкцієм Кристпіном). Ще до офіційного зайняття посади придушив збурення в Етрурії. Завершив будівництва храму Честі й Доблесті, яке він розпочав у 222 році до н.е. Але понтифіки завадили освячуванню храму двох божеств в єдиному місці. Тому Марцелл вимушений був добудувати окремий храм Доблесті. Але цей храм був освячений лише у 205 році до н.е.

У 208 році до н.е. Марк Клавдій Марцелл розпочав активні дії проти Ганнібала. Втім під м.Венузії був обдурений шпигуном Ганнібала, потрапив у пастку й загинув.

Родина[ред.ред. код]

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Polybios 2, 34
  • Lendering, Jona. "Marcus Claudius Marcellus", Livius: Articles on Ancient History, 26 Nov. 2008.