Марк Корнелій Фронтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Марк Корнелій Фронтон (лат. Marcus Cornelius Fronto, приблизно 100–170) — римський граматик, ритор і адвокат.

Народився у Цирті, адміністративному центрі провінції Нова Африка (Нумідія). За його власними словами, походив з місцевого роду, хоча прізвище «Корнелій» свідчить, що рід цей щонайменше був цілком романізований. Освіту отримав у Карфагені і Римі. З часом здобув славу оратора і адвоката, що за вправністю поступався хіба що Цицерону. Статки Фронтона дозволили йому купити сади Мецената і за власний кошт зводити громадські споруди. У 142 році обіймав посаду консула, але від подальшого керівництва Африкою в ранзі проконсула відмовився, зіславшись на стан здоров'я. Натомість імператор Антонін Пій, призначив його наставником своїх названих синів — Марка Аврелія і Луція Вера. Помер Корнелій, вірогідно, під час епідемії чуми.

Джерела[ред.ред. код]