Марк Лоллій (консул 21 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Лоллій
Marcus Lollius
консул
Попередник: Марк Клавдій Марцелл Езернін
Спадкоємець: Марк Аппулей, Публій Сілій Нерва
 
Народження: 65 до н. е.(-065)
Ферентін
Смерть: 2(0002)
Рим
Країна: Стародавній Рим
Рід: Лоллії
Батько: Марк Лоллій
Шлюб: Aureliad
Діти: Марк Лоллій

Марк Ло́ллій Павлі́н (65 рік до н. е. — 2 рік н. е.) — політичний та військовий діяч Римської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Участь у громадянській війні[ред. | ред. код]

Походив з впливового плебейського роду Лолліїв з Ферентіна. Син Марка Лоллія. Про молоді роки мало відомостей.

У 43 році до н. е. Лоллій був легатом Марка Юнія Брута, за це Лоллія було внесено до проскрипційного переліку. Брав участь у битві при Філіпах, потрапив у полон до тріумвірів, прикинувся рабом і був куплений Квінтом Емілієм Лепідом Барбулою. Згодом один із знайомих упізнав Лоллія, і Квінт Емілій Лепід домігся його виключення зі списків. Зрештою Лоллій став прихильником Октавіана й у 31 році до н. е. вже обіймав посаду легата в Актійській війні. Після битви викупив Квінта Емілія Лепіда, який потрапив у полон, та у свою чергу домігся для нього помилування.

На службі Октавіану[ред. | ред. код]

З 16 році до н. е. Марк Лоллій входив до складу колегії квіндецемвірів священнодійств. У 25 році до н. е. на посаді легата-пропретора перетворив на провінцію Галатське царство після смерті царя Амінти. У 21 році до н. е. став консулом разом з викупленим ним колись з полону Квінтом Емілієм Лепідом. Друге консульське місце залишалося вакантним, оскільки його зарезервували для Августа, який відмовився обійняти посаду. Довибори супроводжувалися безладдям й гострим суперництвом між Квінтом Лепідом та Луцієм Сіланом, в результаті якого переміг Лепід.

У 19—18 роках до н. е. Марк Лоллій воював у Фракії на посаді проконсула Македонії. Тоді надав допомогу царю Реметалку і підкорив плем'я бессів. У 17 році до н. е. Лоллій брав участь у Секулярних іграх у Римі. Того ж року був спрямований до Галлії на посаді легата, зазнав там поразки від германських племен сугамбрів, узіпетів і тенктерів, втратив орла п'ятого легіону і змушений був викликати у провінцію Октавіана Августа. Дізнавшись про те, що Лоллій почав приготування до війни, а Октавіан направляється до Галлії, германці добровільно пішли за Рейн і уклали мир.

Лоллій під час обіймання посад консула та проконсула був відомий надзвичайним користолюбством, в провінціях зібрав величезний статок шляхом пограбування та здирництва.

У 1 році до н. е. Марк Лоллій рушив на Схід у ролі наставника Гая Юлія Цезаря II, усиновленого Августом. Налаштовував Гая проти Тиберія, який знаходився в добровільному засланні на Родосі, і всіляко роздмухував ворожнечу поміж ними. У 2 році н. е. був позбавлений милості Гая Юлія Цезаря II і (за різними відомостями) наклав на себе руки або був таємно убитий. Згідно з Плінієм Старшим, причиною опали Лоллія були його численні зловживання у провінціях[1], а згідно з Веллеєм Патеркулом — віроломство і зносини з парфянами[2].

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина — Аврелія
  • Діти:
  • Марк Лоллій

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Plin. NH IX 117
  2. Vell. II 102

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hans Georg Gundel: Lollius I. 7. // Der Kleine Pauly (KlP). Band 3, Stuttgart 1969, Sp. 727—728.