Марк Мінуцій Руф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марк Мінуцій Руф
Народився невідомо
Помер 2 серпня 216 до н. е.
Канни
загибель у битві
Діяльність політик, військовий очільник
Звання консул
Термін 221 рік до н.е.
Попередник Гней Корнелій Сципіон Кальв
Наступник Марк Емілій Лепід
Батько Гай Мінуцій Руф
Рід Мінуції

Марк Мінуцій Руф (*Marcus Minucius Rufus, д/н —2 серпня 216 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з впливового плебейського роду Мінуціїв. Син Гая мінуція Руфа. Про молоді роки немає інформації. У 221 році до н. е. обирається консулом (разом з Публієм Корнелієм Сципіоном Азіною). Разом із колегою успішно воює проти племені істрів. Втім згідно Тіту Лівію сенат домігся обрання замість Мінуція консулом-суфектом Марка Емілія Лепіда. Незрозуміло з яких причин та обставин це відбулося.

З початком Другої Пунічної війни у 218 році до н. е. Марк Мінуцій виступав за активні дії проти Ганнібала. Після поразки римлян у 217 році до н. е. при Тразименському озері було призначено диктатором Квінта Фабія Максима. При цьому на народних зборах обрано начальником кінноти (заступником диктатора) Марка Мінуція. Це відбулося в порушення традицій, коли диктатор сам призначав себе заступника.

В подальшому деякий час мінуцій підкорявся Фабія. Того ж року сприяв оточеню ганнібала у Фалернській долині. Проте з часом вичікувальна тактика Фабія Максима все більше викликала невдаволення Мінуція. В цьому він спирався на частину легатів й центуріонів, а також легіонерів. Під час відсутності Фабія (того сенат викликав до Риму) мінуцій атакував Ганнібала біля Гереонія. Мінуцій не зумів перемогти, але карфагенська армія відступила. Мінуцій доповів сенатові про це, як про великий успіх. Тоді за пропозицією народного трибуна Марка Цецилія Метелла та при підтримці лідера плебеїв Гая Теренція Варрона було прийнято рішення щодо урівняння у правах Фабія та мінуція (єдиний випадок в історії Давнього Риму, коли фактично стало два диктатори).

В нових умовах Мінуцій запропонував Фабія керувати армією почергово, проте той відмовився. Тоді армію було розділено. При цьому Мінуцію дістався I та IV легіони. Незабаром Мінуцій атакував Ганнібала, але потрапив у пастку, й лише втручанням Фабія війська мінуція врятувалися. після цього Мінуцій добровільно відмовився від розширених прав.

В подальшому Мінуцій перебував у війську, командуючи окремим підрозділами. У 216 роц ідо н. е. у битві при Каннах знаходився у центрі армії. Загинув під час розгрому римлян карфагенянми у цій битві.

Джерела[ред.ред. код]

  • Friedrich Münzer: Minucius 52). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XV,2, Stuttgart 1932, Sp. 1957–1962.