Марк Порцій Катон (легат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Марк Порцій Катон (70 — 42 роки до н. е.) — військовий та політичний діяч Римської республіки, прихильник Гнея Помпея Великого.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду нобілів Порцієв Катонів. Син Марка Порція Катона Утицького та Атілії. Про молоді роки мало відомостей. У 49 році до н. е. після початку громадянської війни поміж Гаєм Юлієм Цезарем й Гнеєм Помпеєм супроводжував свого батька на о. Сицилію, потім у табір Помпея в Епірі, а згодом до в Африки. Брав участь у битві при Тапсі. Після поразки помпеянцев при Тапсе та самогубства батька Катон отримав прощення від Цезаря та дозвіл володіти батьківським майном.

У 44 році до н. е. після смерті Цезаря Марк Катон приєднався до його вбивць. У 43 році до н. е. отримав посаду легата у війську Брута та Кассія. В якості посла Кассія відвідав Каппадокію, щоб отримати від її володарів допомогу. У 42 році до н. е. загинув у битві при Філіпах.

Джерела[ред.ред. код]

  • Val. Max. IV 3, 12; V 1, 10
  • Plut. Cat. Min. 52, 2; 65—66; 69—70; 73—74; Brut. 49, 5
  • App. BC II 100; BC IV 135
  • Dio XLIII 12, 1