Марк Теренцій Варрон Лукулл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Марк Теренцій Варрон Лукулл (116 — 56 роки до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду нобілів Ліциніїв. Син Луція Луцинія Лукулла, претора 104 року до н. е., та Цецилії Метелли Кальви. В подальшому був всиновлений Марком Теренцієм Варроном.

У 83 році до н. е. після повернення Луція Корнелія Сулли зі Сходу до Італії Марк приєднався до нього й виступив проти маріанців. Спочатку він завдав поразки ворогам при Плаценції, а згодом й при Фіденції. Цим Марк Лукулл заслужив повагу з боку Сулли.

У 81 році до н. е. стає членом колегії понтифіків. У 79 році до н. е. обирається курульним еділом. Під час своєї каденції провів пишні ігри, театральні вистави. Тоді же вперше на арені цирку проти гладіаторів виступили слони.

У 76 році до н. е. стає претором у справах іноземців. Під час своєї каденції вів справу проти Гая Антонія Гібриди, якого звинувачували у зловживаннях у Греції.

У 73 році до н. е. обирається консулом (разом з Гаєм Кассієм Лонгіном). Разом із колегою домігся прийняття закону про субсидії на купівлю зерна для малозабезпечених громадян. Також захищав інтереси міста Ороп у Греції. У 72 році до н. е. призначається проконсулом провінції Македонія. На цій посаді виступив проти фракійського племені бессів. під час військової кампанії дійшов до Дунаю та західного узбережжя Чорного моря. Водночас захопив декількох баз Мітридата VI, царя Понту, — міста Аполлонію (сучасний Созополь), Каллатіс (сучасна Мангалія)), Томи (сучасна Констанца), Істрія. За цю звитягу отримав тріумф, який відсвяткував у 71 році до н. е.

У 71 році до н. е. був відкликаний сенатом для придушення повстання Спартака. Лукулл висадився у Брундізії. Втім армія Спартака ще раніше була розбита Крассом. У 66 році до н. е. Марк Лукулл був притягнутий до суду Гаєм Меммієм за діяльність під час диктатури Сулли. Проте Лукулла було виправдано.

У 63 році до н. е. протидіяв Луцію Сергію Катиліні у його спробі повалити римський уряд та захопити владу. У 58—57 роках до н. е. активно сприяв поверненню Ціцерона з вигнання.

Джерела[ред.ред. код]

  • Arkenberg, J. S. Licinii Murenae, Terentii Varrones, and Varrones Murenae. Historia 42 (1993) 326-51.
  • Keaveney, Arthur. Lucullus. A Life. London/New York: Routledge, 1992. ISBN 0-415-03219-9.