Марк Юній Брут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Старовинний мармуровий бюст Брута

Марк Юній Брут (лат. Marcus Junius Brutus Caepio) — (*85 — †42 до н. е.) — римський політичний діяч, сенатор, претор 44 року до н.е. Прихильник аристократичної республіки. Очолив змову сенаторів проти Юлія Цезаря, брав участь у його вбивстві. За легендою, смертельно поранений Цезар звернувся до Брута із своїми останніми словами «І ти, Бруте?» - тому що Цезарь Бруту довіряв і не підозрював у зраді.

Програвши в бою військам триумвірата - Октавіана, Марка Антонія і Лепіда, Брут закінчив життя самогубством.

В літературі образ Брута, який начебто втілював у собі вищі республіканські чесноти, часто ідеалізувався. В українській літературі - в поемі «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко назвав ім'я Брута як синонім борця за свободу. В класичній літературі ім'я Брута часто асоціюється з такими людськими вадами, як нерішучість, підступність та зрада.

Див.також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — К.: Головна редакція УРЕ, 1978.