Марта Аргерих
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марта Аргерих (інакше — Аргерич; ісп. Martha Argerich, нар. 5 червня 1941, Буенос-Айрес) - аргентинська піаністка.
Почала грати в три роки, публічно дебютувала виконанням концерту Моцарта в 8 років. В 1955 родина переїхала в Європу, вчилася у Артуро Бенедетті Мікеланджелі, Штефана Ашкеназі.
у 1957 г. стала переможницею Женевського міжнародного музичного конкурсу й міжнародного конкурсу піаністів імені Бузоні, в 1965 г. - переможницею міжнародного конкурсу піаністів імені Шопена у Варшаві. В 2005 г. - лауреат премії Греммі за краще виконання камерної музики (разом з М.Плетньовим), в 2006 - за краще інструментальне виконання з оркестром (з Клаудіо Аббадо і Малеровським камерним оркестром). Визнана гідною Імператорської Премії Японії (2005). Про неї знято документальний фільм Жоржа Гашо "Марта Аргерич: Нічна розмова" (2002, див.: http://www.gachot.ch/gachot_argerich.html).
Її репертуар охоплює широке коло композиторів від Й.С. Баха до Шнітке, проте переважають автори-романтики (Шопен, Шуман). Виступала також в ансамблях з Ґ.Кремером, М.Майським та іншими.
