Мартенівська сталь
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марте́нівська сталь - сталь, що її виплавляють з переробного чавуну і сталевого брухту в мартенівських печах. Містить 0,010 - 0,040 % S, 0,010 - 0,040 % P і 0,003 - 0,008 % N. За способом виплавлення розрізняють мартенівську сталь кислу і осно́вну, за хімічним складом - вуглецеву сталь, низьколеговану і леговану сталь. З мартенівської сталі виготовляють прокат, шестерні, вали, пружини, ресори тощо.
У середині ХХ століття мартенівська сталь займала 80 % всієї сталі, виробленої у світі. [1]
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. - Т.6, Київ, 1981. Стор. 381.
Посилання [ред.]
- ↑ Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
