Мартинов Юрій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мартинов Юрій Григорович
Народився 17 квітня 1957(1957-04-17) (66 років)
Артемівськ, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність композитор, журналіст, виробник
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв Росії

Юрій Григорович Мартинов (народився 17 квітня 1957 року, Артемівськ, Донецька область[1]) — радянський та російський композитор, аранжувальник, журналіст та продюсер, з 1987 року — член Спілки композиторів Росії, з 2003 року — Заслужений діяч мистецтв РФ. Молодший брат популярного композитора та співака Євгенія Мартинова.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Артемівське музичне училище по класу фортепіано, потім 1982 року закінчив Московську державну консерваторію імені П. І. Чайковського по класу композиції, за час навчання в якій став лауреатом двох всесоюзних конкурсів молодих композиторів. Широке визнання Юрій Мартинов завоював насамперед як автор симфоній, сонат, камерно-інструментальних циклів, вокально-хорових творів, кіномузики і, звичайно ж, популярних пісень, п'єс для естрадного оркестру. Серед виконавців творів композитора: Державний симфонічний оркестр московської філармонії, оркестри симфонічної та естрадної музики Російського та Українського радіо та телебачення, Великий дитячий хор радіо та телебачення п/у Віктора Попова, Академічний ансамбль пісні та танцю ВВ МВС Росії, Державний російський народний ансамбль " Росія ", ансамблі популярної народної музики «Бабине літо» і " Російська душа ", різні вокально-інструментальні ансамблі, виконавці-солісти — Людмила Зикіна, Євген Мартинов, Ксенія Георгіаді, Олександр Сєров, Микола Караченцов, Ольга Зарубіна, Азіза, Сергій Бєліков, Ауріка Ротару, Філіп Кіркоров, Леонід Серебренніков, Віктор Салтиков та багато інших. У числі ж його професійних співавторів-поетів можна назвати: Андрія Дементьєва, Роберта Рождественського, Юрія Гаріна[1]

1993 року Юрій Мартинов створив та очолив «Клуб Євгенія Мартинова», який займається творчою та благодійною діяльністю.[1]

Книги[ред. | ред. код]

  • «Лебединая верность евгения мартынова» (изд-во «ВЕКТА» — «Клуб Е.Мартынова», 1998 г.)
  • «Яблони в цвету» (изд-во «ексмо-пресс», 2000 г.)[1]

Дискографія[ред. | ред. код]

  • 1990 рік — «Посмотри же на меня!» («пісні Юрія Мартинова») — вініл[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Биография Юрия Мартынова. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 4 серпня 2013. 
  2. Юрий Мартынов на сайте 1000 пластинок. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 4 серпня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]