Мартин Бубер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мартин Бубер
Martin Buber
Мартін Бубер
Мартін Бубер
При народженні: Мордехай
Дата народження: 8 лютого 1878(1878-02-08)
Місце народження: Відень, Австро-Угорщина
Дата смерті: 13 червня 1965(1965-06-13) (87 років)
Місце смерті: Єрусалим, Ізраїль
Національність: єврей
Громадянство: Австро-Угорщина Австро-Угорщина,
Ізраїль Ізраїль
Рід діяльності: філософ, юдаїст, письменник і громадський діяч
Роки активності: 1920–1960 роки
Премії:

Австрійська державна премія (1958, 1961, 1964),
Премія імені Еразма (1963, Нідерланди).

Ма́ртин Бу́бер (івр. ‎מרטין בובר, нім. Martin Buber, 8 лютого 187813 червня 1965) — німецький і ізраїльський релігійний мислитель, лідер європейського єврейства, перший Президент Академії наук Ізраїлю (1960–1962).

Біографія[ред.ред. код]

Мартин Бубер народився у Відні, але з 3-х років жив у Львові. Навчався у Віденському університеті. Як німецько-єврейський релігійний філософ, перекладав і коментував Біблійні тексти. В центрі його філософських поглядів — буття як діалог між Богом та людиною. 1923 року видав філософську працю «Я і Ти», яка принесла йому світову славу. З 1925 р. М.Бубер починає тісно співпрацювати із Францем Розенцвейгом у процесі перекладу арамейського тексту Біблії на німецьку мову. Згідно з їх задумом, новий переклад повинен був заново відтворити живий біблейський текст у просторі сучасної німецької мови та культури. Для Бубера цей процес проходив у вигляді запрошення до конструктивного діалогу двох культур. В 1938 р. Бубер приїздить до Єрусалиму, де обирається професором Єврейського університету. Після Другої світової війни Мартін Бубер часто виступає з лекціями у провідних університетах Європи та Америки. Його визнають за духовного лідера свого часу, який своїми працями значно вплинув як на світогляд юдеїв, так і на християнський світ. У цей період виходять основні його праці по філософії релігії та історії хасидизму: «Ґоґ і Маґоґ» (1941 р.) та «Райський сад хасидизму» (1945 р.), яка більше відома як «Хасидські історії» (російське видання 1997 та 2006 рр.). В період з 1948 по 1950 рр. Бубер працює над науковою роботою «Два образи віри» (нім. Zwei Glaubensweisen, 1951 р.) А в 1960 р. виходить остання його монографія «Походження та сутність хасидизму».

Праці[ред.ред. код]

Оригінальні праці[ред.ред. код]

  • Die Geschichten des Rabbi Nachman (1906)
  • Die fünfzigste Pforte (1907)
  • Die Legende des Baalschem (1908)
  • Daniel – Gespräche von der Verwirklichung (1913)
  • Die jüdische Bewegung – gesammelte Aufsätze und Ansprachen 1900–1915 (1916)
  • Vom Geist des Judentums – Reden und Geleitworte (1916)
  • Die Rede, die Lehre und das Lied – drei Beispiele (1917)
  • Ereignisse und Begegnungen (1917)
  • Chinesische Geister- und Liebesgeschichten (1919)
  • Der grosse Maggid und seine Nachfolge(1922)
  • Reden über das Judentum (1923)
  • Ich und Du (1923)
  • Das Verborgene Licht (1924)
  • Die chassidischen Bücher (1928)
  • Aus unbekannten Schriften (1928)
  • Ekstatische Konfessionen (1909)
  • Zwiesprache (1932)
  • Kampf um Israel – Reden und Schriften 1921–1932 (1933)
  • Hundert chassidische Geschichten (1933)
  • Die Troestung Israels : aus Jeschajahu, Kapitel 40 bis 55 (1933); with Franz Rosenzweig
  • Erzählungen von Engeln, Geistern und Dämonen (1934)
  • Das Buch der Preisungen (1935); with Franz Rosenzweig
  • Deutung des Chassidismus – drei Versuche (1935)
  • Die Josefslegende in aquarellierten Zeichnungen eines unbekannten russischen Juden der Biedermeierzeit (1935)
  • Die Schrift und ihre Verdeutschung (1936); with Franz Rosenzweig
  • Aus Tiefen rufe ich Dich – dreiundzwanzig Psalmen in der Urschrift (1936)
  • Das Kommende : Untersuchungen zur Entstehungsgeschichte des Messianischen Glaubens – 1. Königtum Gottes (1936 ?)
  • Die Stunde und die Erkenntnis – Reden und Aufsätze 1933–1935 (1936)
  • Zion als Ziel und als Aufgabe – Gedanken aus drei Jahrzehnten – mit einer Rede über Nationalismus als Anhang (1936)
  • Worte an die Jugend (1938)
  • Moseh (1945)
  • Dialogisches Leben – gesammelte philosophische und pädagogische Schriften (1947)
  • Der Weg des Menschen : nach der chassidischen Lehre (1948)
  • Das Problem des Menschen (1948, Hebrew text 1942)
  • Die Erzählungen der Chassidim (1949)
  • Gog und Magog – eine Chronik (1949, Hebrew text 1943)
  • Israel und Palästina – zur Geschichte einer Idee (1950, Hebrew text 1944)
  • Der Glaube der Propheten (1950)
  • Pfade in Utopia (1950)
  • Zwei Glaubensweisen (1950)
  • Urdistanz und Beziehung (1951)
  • Der utopische Sozialismus (1952)
  • Bilder von Gut und Böse (1952)
  • Die Chassidische Botschaft (1952)
  • Recht und Unrecht – Deutung einiger Psalmen (1952)
  • An der Wende – Reden über das Judentum (1952)
  • Zwischen Gesellschaft und Staat (1952)
  • Das echte Gespräch und die Möglichkeiten des Friedens (1953)
  • Einsichten : aus den Schriften gesammelt (1953)
  • Reden über Erziehung (1953)
  • Gottesfinsternis – Betrachtungen zur Beziehung zwischen Religion und Philosophie (1953)
  • Hinweise – gesammelte Essays (1953)
  • Die fünf Bücher der Weisung – Zu einer neuen Verdeutschung der Schrift"' (1954); with Franz Rosenzweig
  • Die Schriften über das dialogische Prinzip (Ich und Du, Zwiesprache, Die Frage an den Einzelnen, Elemente des Zwischenmenschlichen) (1954)
  • Sehertum – Anfang und Ausgang (1955)
  • Der Mensch und sein Gebild (1955)
  • Schuld und Schuldgefühle (1958)
  • Begegnung – autobiographische Fragmente (1960)
  • Logos : zwei Reden (1962)
  • Nachlese (1965)

Українські переклади[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

  • 16355 Бубер — астероїд, названий на честь філософа[1].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007, стор. 436
  • Лопушанський Василь, Ляховин Олена, Дашко Наталія Мартін Бубер: життєвий і творчий шлях. — Дрогобич: «Відродження», 2007. — 108 с.
  • Салій Анатолій Два образи віри Мартіна Бубера в призмі новітньої юдейської філософії // Філософські обрії. — Полтава, 2007 — № 18. — С. 186–199

Посилання[ред.ред. код]