Мартин Калиновський
| Мартин Калиновський | |
Родинний герб Калинова |
|
| Народився | ~1605 |
|---|---|
| Помер | 2 червня 1652 с. Четвертинівка у Битві під Батогом страта |
| Проживання | Річ Посполита |
| Діяльність | Вiйсковий діяч |
| Титул | Воєвода, Польний гетьман коронний |
| Конфесія | Католик |
| Родичі | Батько Валентій Калиновський Мати Ельжбета Струсь |
| Дружина | Гелена Корецька |
| Діти | Самуэль Калиновский |
Мартин Калиновський (пол. Marcin Kalinowski) — (~1605 — †2 червня 1652) — державний діяч, полководець. Походить з славної руської родини, власного руського гербу Калинова. У 1628-1633 рр. – кам’янецький підкоморій, 1633 р. – королівський ротмістр, у 1633 та 1635 рр. – посол на сеймі від Брацлавського воєводства, 1633-1648 рр. – чернігівський староста, 1635 р. – каштелян київський, 1635-1652 рр. – сенатор, 1633-1643 рр. – староста вінницький, 1638-1643 рр. - любецький та брацлавський староста, 1646-1652 р. – польний коронний гетьман. Його батько — брацлавський, вінницький, кам'янецький староста, генерал подільських земель — Валентій Калиновський.
У 1618 перебував у війську королевича Владислава IV під Москвою, де був небезпечно поранений. Після смерті свого батька Валентія Калиновського і брата Войцеха в битві при Цецорею, Мартін отримав у спадок фамільний замок у Гусятині. Володів великими земельними маєтностями в Україні. На початку 1620 рр.. він став старостою Літинський і брацлавським, в 1626 році - кам'янецим підкоморієм. У 1640-х рр. побудував значний Сидорівський замок.
1624 роцi воював проти татар у Битвi під Мартиновим. Брав активну участь у придушенні козачого повстання Павлюка і Гуні з 1637 — 1638. Брав участь у Охматівські битві 1644. Разом з Миколою Потоцьким очолював війська в Корсунській битві 1648, яка завершилася повною перемогою української армії під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Обидва полководці потрапили у полон до кримських татар. У кінці 1650 року Калиновський був викуплений з полону.
На початку лютого 1651 року польські коругви під командуванням Калиновського, порушивши Зборівський мирний договір 1649, напали на містечко Красне (тепер село Красне Вінницької області), де були розташовані козацькі загони, очолювані брацлавським полковником Данилом Нечаєм. У нерівному бою козаки зазнали поразки, а Данило Нечай загинув. Калиновський зробив спробу захопити Вінницю. Проте українські війська під проводом Івана Богуна відбили всі атаки ворога і, завдавши раптових контрударів, примусили загони Калиновського відступити.
У Берестейській битві 1651 року Калиновський командував лівим крилом польської армії (насправді командував Ярема Вишневецький). У травні 1652 року 20-тисячна польська армія, очолювана Калиновським, була вщент розбита українськими військами у Батозькій битві 1652 року. У цій битві загинув Калиновський Мартин i його син обозний коронний, зять канцлера.
[ред.] Посилання
- Довідник з історії України
- Коваленко Сергій. Іван Богун - український Дон Кіхот. - Київ: Видавництво "Стікс", 2011.
- Кулаковський П. Земські урядники Чернігово-Сіверщини у 1621-1648 роках // Центральна і Східна Європа в ХV-XVIII століттях: питання соціально-економічної та політичної історії. До 100-річчя від дня народження професора Дмитра Похилевича. – Львів, 1998. – С.113-130.
| Попередник — |
Воєвода чернігівський 1635-1646 |
Наступник Стефан Беневський |