Мартин Калиновський
| Марцін Калиновський | |
| Народився | ~1605 |
|---|---|
| Помер | 2 червня 1652 с. Мукачево у Битві під Батогом страта |
| Проживання | Сидорів, Річ Посполита |
| Діяльність | військовий діяч, управлінець |
| Посада | Воєвода, Польний гетьман коронний |
| Конфесія | католик |
| Батько | Валентій Александр Калиновський |
| Матір | Ельжбета Струсь |
| Дружина | Гелена з Корецьких |
| Діти | Самуель Єжи Калиновський |
 |
|
Марцін Калиновський (пол. Marcin Kalinowski) — (~1585[1]~1605 — †2 червня 1652) — подільський шляхтич, державний діяч, полководець.
Зміст |
Біографія [ред.]
Походить з відомої родини власного гербу Калинова. Третій, наймолодший син Валентія Александра Калиновського[2] — брацлавського, вінницького, кам'янецького старости, генерала подільських земель та Ельжбети зі Струсів.[3]
1618 р. перебував у війську королевича Владислава IV Вази під Москвою, де був небезпечно поранений. Після смерті свого батька Валентія Александра Калиновського і брата Войцеха в битві при Цецорею, Марцін отримав у спадок родиний замок у Гусятині. Володів великими земельними маєтностями в Україні. На початку 1620 рр. став старостою літинським та брацлавським, в 1626 році — кам'янецьким підкоморієм. У 1640-х рр. побудував Сидорівський замок.
1624 р. воював проти татарів у Битві під Мартиновим. Брав активну участь у придушенні козацького повстання Павла Павлюка і Дмитра Гуні у 1637–1638 рр. Брав участь у Охматівські битві 1644 р. Разом з Миколаєм Потоцьким очолював війська в Корсунській битві 1648 р., яка завершилася повною перемогою козацьких військ під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Обидва полководці потрапили у полон до кримських татарів. У кінці 1650 року М.Калиновський був викуплений з полону.
На початку лютого 1651 року польські коругви під командуванням М.Калиновського, порушивши Зборівський мирний договір 1649 р., напали на містечко Красне (тепер село Красне Вінницької області), де були розташовані козацькі загони, очолювані брацлавським полковником Данилом Нечаєм. У нерівному бою козаки зазнали поразки, а Данило Нечай загинув. М.Калиновський зробив спробу захопити Вінницю, проте українські війська під проводом Івана Богуна відбили всі атаки ворога і, завдавши раптових контрударів, примусили загони М.Калиновського відступити.
У Берестейській битві 1651 року М.Калиновський командував лівим крилом польської армії (насправді командував Ярема Вишневецький). У травні 1652 року 20-тисячна польська армія, очолювана М.Калиновським, була вщент розбита українськими військами у Батозькій битві 1652 року. У цій битві загинув Марцін Калиновський i його син Самуель Єжи - обозний коронний, зять великого коронного канцлера Єжи Оссоліньського[4].
Був похований в Сидорівському костелі, що перебуває в жахливому стані.
-
Сидорівський замок
-
Сидорівський костел
Сім'я [ред.]
Дружина - Гелена з Корецьких, донька князя Йоахима Корецького та Ганни з графів Ходкевичів. Син - Самуель Єжи Калиновський.
Посади [ред.]
1628–1633 рр. — кам'янецький підкоморій, 1633 р. — королівський ротмістр, у 1633 та 1635 рр. — посол на сеймі від Брацлавського воєводства, 1633–1648 рр. — чернігівський староста, 1635 р. — каштелян київський, 1635–1652 рр. — сенатор, 1633–1643 рр. — староста вінницький, 1638–1643 рр. — любецький та брацлавський староста, 1646–1652 р. — гетьман польний коронний.
Джерела [ред.]
- Несецький К. Корона польська...:Львів,1738.Т.2.-761с. с.462-466(пол.)
Посилання [ред.]
- Довідник з історії України
- Коваленко С. Іван Богун — український Дон Кіхот. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011
- Кулаковський П. Земські урядники Чернігово-Сіверщини у 1621–1648 роках // Центральна і Східна Європа в XV-XVIII століттях: питання соціально-економічної та політичної історії. До 100-річчя від дня народження професора Дмитра Похилевича. — Львів, 1998. — С.113-130
- Сікора Р. З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. ISBN: 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця
- Нащадки Єнджея Калиновського (пол.)
- Князі Корецькі (пол.)
- Нащадки Ходка Юрійовича (Ходкевичі) (пол.)
- Нащадки Збіґнєва (Яна Збіґнєва) Оссоліньського (пол.)
- Нащадки Станіслава та Катажини з Тарлів Даниловичів (пол.)
Примітки [ред.]
- ↑ Нащадки Єнджея Калиновського (пол.)
- ↑ Несецький К. Корона польська...:Львів,1738.Т.2.-761с.,(пол.) с.464
- ↑ Несецький К. Корона польська...:Львів,1738.Т.2.-761с.,(пол.) с.463
- ↑ Нащадки Збіґнєва (Яна Збіґнєва) Оссоліньського. Діти Єжи та Ізабелли з Даниловичів Оссоліньських
| Попередник — |
 |
Воєвода чернігівський 1635-1646 |
|
Наступник Стефан Беневський |
