Марусич Володимир Васильович
| Володимир Васильович Марусич | |||
|---|---|---|---|
 Сержант | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
17 листопада 1978 с. Солоне, Заліщицький район Тернопільська область | ||
| Смерть |
6 листопада 2014 (35 років) Кримське поблизу м. Лисичанськ, Луганська область | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | ||
| Рід військ |
 Механізовані війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Володимир Васильович Марусич (17 листопада 1978, с. Солоне Заліщицького району Тернопільської області — 6 листопада 2014, Кримське Луганської області) — український військовик, сержант, оператор-навідник БМП 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів), загинув в ході російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1985–1994 роках навчався у Солонській школі. У 1994–1998 роках навчався у Чернівецькому професійному художньому училищі за спеціальністю майстер художньої обробки деревини.
У 1999 році був призваний в ряди Збройних сил України. Службу проходив у танкових військах на Чернігівщині. У 2003 році знову пішов у військо на службу за контрактом. Опісля проживав у Солоному.
Володимир Марусич був членом ГО «Самооборона Заліщицького району», чатовим 4-ї чоти. 21 серпня 2014 року був призваний під час третьої хвилі мобілізації та призначений на посаду гранатометника 12 механізованої роти 4-го механізованого батальйону 24 ОМБР, підготовку проходив на полігоні у Львівській області.
Загинув 6 листопада 2014 року біля села Кримське Луганської області під час мінометного обстрілу бойовиками взводного опорного пункту. Міна, внаслідок прямого попадання, повністю зруйнувала бліндаж, де знаходився сержант Марусич. Похований 12 листопада в рідному селі[1].
Батько Василь Петрович помер у 2009 році, мати Марія Йосипівна — вчителька місцевої школи. У сім'ї разом із ним зростали старша сестра Світлана, молодші брат Ігор та сестра Галина.
Відзнаки та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[2]. Відзнаку вручив голова Тернопільської ОДА Степан Барна 8 травня 2015 року під час поминальних заходів біля статуї «Материнський поклик» у Старому Парку м. Тернополя.[3]
- почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[4];
На початку листопада 2015 року в ЗОШ Солоне Заліщицького району, де він навчався, відбулася посвята меморіальної дошки на фасаді школи його честі.
Див. також[ред. | ред. код]
- Список тернопільців, які загинули під час АТО
- Жертви російського вторгнення в Україну 2014
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (вересень — грудень 2014)
- Список військовослужбовців, які зникли безвісти під час АТО
- Білоус Андрій Михайлович
- Левчук Сергій Віталійович
- Клименко Сергій Миколайович
- Кравченко Віталій Миколайович
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Марусич Володимир Васильович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 18 квітня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ 4 бійцям з Тернопільщини присвоєно орден «За мужність» III ступеня [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт Тернопільської ОДА, 8 травня 2015
- ↑ Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 513 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Марусичу Володимиру Васильовичу (посмертно)».
Джерела[ред. | ред. код]
- Кошіль, І. Мріяв створити власну сім'ю. Не встиг... / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2014. — № 43 (12-18 лист.). — С. 1.
- Перун, В. Короткий відпочинок став вічним / В. Перун // Вільне життя плюс. — 2014. — № 92 (14 лист.). — С. 3 — (Втрата).
- Вістовський, О. Загинув патріот / Олег Вістовський // Колос. — 2014. — № 98-99 (21 лист.). — С. 4.
Посилання[ред. | ред. код]
- Тернопільщина втратила в АТО ще одного бійця [Архівовано 4 січня 2015 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль), 10 листопада 2014.
- На Тернопілля знову прийшла сумна звістка // Сайт Тернопільської облради, 10 листопада 2014
- Пізно вночі привезуть тіло загиблого в АТО Володимира Марусича. Жителів області просять зустріти Героя // Свобода, 11 листопада 2014.
- Тернопільщина сумує за бійцем АТО Володимиром Марусичем [Архівовано 5 липня 2015 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль), 11 листопада 2014.
- У зоні АТО загинув патріот з Тернопільщини, боєць 24 бригади // Online Львів, 11 листопада 2014 — з посиланням на редакцію Заліщицької районної газети «Колос».
- На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку загиблому в АТО герою [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.].
- Марусич Володимир Васильович [Архівовано 6 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Сержанти (Україна)
- Народились 17 листопада
- Народились 1978
- Померли 6 листопада
- Померли 2014
- Військовики 24-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Почесні громадяни Тернопільської області
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Заліщицького району
- Випускники шкіл Заліщицького району
- Учасники Євромайдану
- Померли в Лисичанську
- Поховані в Заліщицькому районі