Маріо Варгас Льйоса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маріо Варгас Льйоса
Mario Vargas Llosa
Маріо Варгас Льйоса у 2007 році
Маріо Варгас Льйоса у 2007 році
При народженні Jorge Mario Pedro Vargas Llosa
Дата народження 28 березня 1936(1936-03-28) (78 років)
Місце народження Арекіпа, Перу
Національність Перу Перу
Громадянство Перу Перу, Іспанія Іспанія
Мова творів іспанська
Рід діяльності прозаїк, драматург, есеїст, філософ, публіцист, політик
Напрямок реалізм, модернізм, постмодернізм
Жанр комедія, детектив, історичний роман, політичний трилер
Премії

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (2010)
Премія Сервантеса (1994)
Медаль Почесного легіону (1985)
Єрусалимська Премія (1995)

Автограф Автограф — Маріо Варгас Льйоса
http://www.mvargasllosa.com/
Nobel prize medal.svg

Хо́рхе Ма́ріо Пе́дро Ва́ргас Льйо́са[1] (ісп. Jorge Mario Pedro Vargas Llosa; * 28 березня 1936, Арекіпа, Перу) — перуано прозаїк, драматург, есеїст, філософ, публіцист, політичний і громадський діяч, лауреат Нобелівської премії 2010 за «картографію владних структур і гостре зображення людського опору, бунту й поразки».

Слава прийшла до Маріо Варгаса Льйоси в 1960-х, коли він написав «Місто й пси», «Зелений дім», «Розмову в Соборі». Продовжує активно писати в найрізноманітніших жанрах: комедії, детективу, історичного роману, політичного трилера. Декілька його творів було екранізовано.

Твори Варгаса Льйоси відображають його бачення Перу і його життєвий досвід як перуанця. З часом він поступово розширив свій діапазон і взявся за висвітлення проблем, що постають в інших частинах світу. Впродовж кар'єри змінився також його стиль — від літературного модернізму до іноді грайливого постмодернізму.

Політичні погляди Варгаса Льйоси еволюціонують від підтримки лівих сил до центристських і правих.

Біографія[ред.ред. код]

Батько — Ернесто Варгас Мальдонадо (Ernesto Vargas Maldonado), матір — Дора Льйоса Урета (Dora Llosa Ureta). Слід зазначити, що у Латинській Америці люди часто мають подвійне прізвище: перше — від батька, друге — від матері, як це сталося у випадку Варгаса Льйоси та його батьків.

Дитинство провів у Болівії. Закінчив військове училище. Вчився на філологічному факультеті університету Сан-Маркос.

1958 — одержав стипендію Мадридського університету і виїхав до Європи та США.

Вже перший його роман «Місто і пси» (La ciudad у los perros, 1963) зробив письменника відомим, став культовою книгою для молоді.

1990 — балотувався на посаду президента Перу від партії «Демократичний фронт», але не переміг.

1993 — отримав громадянство Іспанії, не відмовляючись від перуанського.

Член Іспанської королівської академії (ісп. Real Academia Española).

Творчість[ред.ред. код]

Художні твори[ред.ред. код]

  • Виклик ісп. El desafío, оповідання (1957)
  • Начальники ісп. Los jefes (1959)
  • Місто і пси ісп. La ciudad y los perros (1963)
  • Зелений дім ісп. La casa verde (1965) ісп. Premio Rómulo Gallegos
  • Щенята ісп. Los Cachorros (1967)
  • Розмова в Соборі ісп. Conversación en La Catedral (1969)
  • Панталеон і відвідувачки ісп. Pantaleón y las visitadoras (1973, екранізований 1999 (фільм транслювався під назвою «Сексназ капітана Пантохи»)
  • Тітка Хулія і писака ісп. La tía Julia y el escribidor (1977)
  • Війна кінця світу ісп. La guerra del fin del mundo (1981)
  • Історія Майти ісп. Historia de Mayta (1984)
  • Хто вбив Паломіно Молеро? ісп. ¿Quién mató a Palomino Molero? (1986)
  • Базіка ісп. El hablador (1987)
  • Похвальне слово мачусі ісп. Elogio de la madrastra (1988)
  • Літума в Андах ісп. Lituma en los Andes (1993). ісп. Premio Planeta
  • Зошити дона Рігоберто''ісп. Los cuadernos de don Rigoberto (1997)
  • Свято Козла ісп. La Fiesta del Chivo (2000) — роман про диктатуру генерала Рафаеля Л. Трухільйо (ісп. Rafael Leónidas Trujillo) у Домініканській Республіці
  • Рай на іншому розі вулиці ісп. El Paraíso en la otra esquina (2003) — роман про Поля Гогена і Флору Трістан.
  • Витівки кепського дівчиська (Пригоди поганого дівчиська, Бешкетування неґречної дівчинки) ісп. Travesuras de la niña mala (2006)

Ессе[ред.ред. код]

  • ісп. Carta de batalla por Tirant lo Blanc, передмова до роману ісп. Joanot Martorell (1969)
  • ісп. García Márquez: historia de un deicidio (1971)
  • ісп. Historia secreta de una novela (1971)
  • ісп. La orgía perpetua: Flaubert y Madame Bovary (про «Мадам Боварі» Флобера, 1975)
  • Між Сартром і Камю ісп. Entre Sartre y Camus, ensayos (1981)
  • Contra viento y marea. Volumen I (1962–1982) (1983)
  • La suntuosa abundancia, ensayo sobre Fernando Botero (1984)
  • Contra viento y marea. Volumen II (1972–1983) (1986)
  • ісп. Contra viento y marea. Volumen III (1964–1988) (1990)
  • ісп. La verdad de las mentiras: Ensayos sobre la novela moderna (1990)
  • Carta de batalla por Tirant lo Blanc (1991)
  • Un hombre triste y feroz, ensayo sobre ісп. George Grosz (1992)
  • Desafíos a la libertad (1994)
  • La utopía arcaica. José María Arguedas y las ficciones del indigenismo (1996)
  • Cartas a un novelista (1997)
  • El lenguaje de la pasión (2001)
  • ісп. La tentación de lo imposible, нарис про «Знедолених» Віктора Гюго (2004)

Театральні п'єси[ред.ред. код]

  • La huida del inca (1952)
  • La señorita de Tacna (1981)
  • Kathie y el hipopótamo (1983)
  • La Chunga (1986)
  • El loco de los balcones (1993)
  • Ojos bonitos, cuadros feos (1996)
  • Odiseo y Penélope, teatro (2007)

Автобіографія[ред.ред. код]

Фільми[ред.ред. код]

  • Панталеон і відвідувачки (ісп. Pantaleón y las visitadoras) (1975)
1988 Llosa.jpg

Видання творів українською мовою[ред.ред. код]

  • Публікації у журналах та збірках: оповідання «Гість» (Всесвіт, 1976, № 2); повість «Щенята» у зб. «Сучасна латиноамериканська повість» (1978); «Хто вбив Паломіно Молеро?» (Всесвіт, 1988, № 8).

Роман «Витівки кепського дівчиська» — Харків: Фоліо, 2010 перекладено не з оригіналу.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українською мовою зустрічається також написання прізвища Льоса

Посилання[ред.ред. код]