Маріо Варгас Льйоса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маріо Варгас Льйоса
Mario Vargas Llosa
Маріо Варгас Льйоса у 2007 році
Маріо Варгас Льйоса у 2007 році
При народженні: Jorge Mario Pedro Vargas Llosa
Дата народження: 28 березня 1936(1936-03-28) (78 років)
Місце народження: Арекіпа, Перу
Національність: Перу Перу
Громадянство: Перу Перу, Іспанія Іспанія
Мова творів: іспанська
Рід діяльності: прозаїк, драматург, есеїст, філософ, публіцист, політик
Напрямок: реалізм, модернізм, постмодернізм
Жанр: комедія, детектив, історичний роман, політичний трилер
Премії:

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (2010)
Премія Сервантеса (1994)
Медаль Почесного легіону (1985)
Єрусалимська Премія (1995)

http://www.mvargasllosa.com/


Nobel prize medal.svg

Хо́рхе Ма́ріо Пе́дро Ва́ргас Льйо́са[1] (ісп. Jorge Mario Pedro Vargas Llosa; * 28 березня 1936, Арекіпа, Перу) — перуано прозаїк, драматург, есеїст, філософ, публіцист, політичний і громадський діяч, лауреат Нобелівської премії 2010 за «картографію владних структур і гостре зображення людського опору, бунту й поразки».

Слава прийшла до Маріо Варгаса Льйоси в 1960-х, коли він написав «Місто й пси», «Зелений дім», «Розмову в Соборі». Продовжує активно писати в найрізноманітніших жанрах: комедії, детективу, історичного роману, політичного трилера. Декілька його творів було екранізовано.

Твори Варгаса Льйоси відображають його бачення Перу і його життєвий досвід як перуанця. З часом він поступово розширив свій діапазон і взявся за висвітлення проблем, що постають в інших частинах світу. Впродовж кар'єри змінився також його стиль — від літературного модернізму до іноді грайливого постмодернізму.

Політичні погляди Варгаса Льйоси еволюціонують від підтримки лівих сил до центристських і правих.

Біографія[ред.ред. код]

Батько — Ернесто Варгас Мальдонадо (Ernesto Vargas Maldonado), матір — Дора Льйоса Урета (Dora Llosa Ureta). Слід зазначити, що у Латинській Америці люди часто мають подвійне прізвище: перше — від батька, друге — від матері, як це сталося у випадку Варгаса Льйоси та його батьків.

Дитинство провів у Болівії. Закінчив військове училище. Вчився на філологічному факультеті університету Сан-Маркос.

1958 — одержав стипендію Мадридського університету і виїхав до Європи та США.

Вже перший його роман «Місто і пси» (La ciudad у los perros, 1963) зробив письменника відомим, став культовою книгою для молоді.

1990 — балотувався на посаду президента Перу від партії «Демократичний фронт», але не переміг.

1993 — отримав громадянство Іспанії, не відмовляючись від перуанського.

Член Іспанської королівської академії (ісп. Real Academia Española).

Творчість[ред.ред. код]

Художні твори[ред.ред. код]

  • Виклик ісп. El desafío, оповідання (1957)
  • Начальники ісп. Los jefes (1959)
  • Місто і пси ісп. La ciudad y los perros (1963)
  • Зелений дім ісп. La casa verde (1965) ісп. Premio Rómulo Gallegos
  • Щенята ісп. Los Cachorros (1967)
  • Розмова в Соборі ісп. Conversación en La Catedral (1969)
  • Панталеон і відвідувачки ісп. Pantaleón y las visitadoras (1973, екранізований 1999 (фільм транслювався під назвою «Сексназ капітана Пантохи»)
  • Тітка Хулія і писака ісп. La tía Julia y el escribidor (1977)
  • Війна кінця світу ісп. La guerra del fin del mundo (1981)
  • Історія Майти ісп. Historia de Mayta (1984)
  • Хто вбив Паломіно Молеро? ісп. ¿Quién mató a Palomino Molero? (1986)
  • Базіка ісп. El hablador (1987)
  • Похвальне слово мачусі ісп. Elogio de la madrastra (1988)
  • Літума в Андах ісп. Lituma en los Andes (1993). ісп. Premio Planeta
  • Зошити дона Рігоберто''ісп. Los cuadernos de don Rigoberto (1997)
  • Свято Козла ісп. La Fiesta del Chivo (2000) — роман про диктатуру генерала Рафаеля Л. Трухільйо (ісп. Rafael Leónidas Trujillo) у Домініканській Республіці
  • Рай на іншому розі вулиці ісп. El Paraíso en la otra esquina (2003) — роман про Поля Гогена і Флору Трістан.
  • Витівки кепського дівчиська (Пригоди поганого дівчиська, Бешкетування неґречної дівчинки) ісп. Travesuras de la niña mala (2006)

Ессе[ред.ред. код]

  • ісп. Carta de batalla por Tirant lo Blanc, передмова до роману ісп. Joanot Martorell (1969)
  • ісп. García Márquez: historia de un deicidio (1971)
  • ісп. Historia secreta de una novela (1971)
  • ісп. La orgía perpetua: Flaubert y Madame Bovary (про «Мадам Боварі» Флобера, 1975)
  • Між Сартром і Камю ісп. Entre Sartre y Camus, ensayos (1981)
  • Contra viento y marea. Volumen I (1962–1982) (1983)
  • La suntuosa abundancia, ensayo sobre Fernando Botero (1984)
  • Contra viento y marea. Volumen II (1972–1983) (1986)
  • ісп. Contra viento y marea. Volumen III (1964–1988) (1990)
  • ісп. La verdad de las mentiras: Ensayos sobre la novela moderna (1990)
  • Carta de batalla por Tirant lo Blanc (1991)
  • Un hombre triste y feroz, ensayo sobre ісп. George Grosz (1992)
  • Desafíos a la libertad (1994)
  • La utopía arcaica. José María Arguedas y las ficciones del indigenismo (1996)
  • Cartas a un novelista (1997)
  • El lenguaje de la pasión (2001)
  • ісп. La tentación de lo imposible, нарис про «Знедолених» Віктора Гюго (2004)

Театральні п'єси[ред.ред. код]

  • La huida del inca (1952)
  • La señorita de Tacna (1981)
  • Kathie y el hipopótamo (1983)
  • La Chunga (1986)
  • El loco de los balcones (1993)
  • Ojos bonitos, cuadros feos (1996)
  • Odiseo y Penélope, teatro (2007)

Автобіографія[ред.ред. код]

Фільми[ред.ред. код]

  • Панталеон і відвідувачки (ісп. Pantaleón y las visitadoras) (1975)
1988 Llosa.jpg

Видання творів українською мовою[ред.ред. код]

  • Публікації у журналах та збірках: оповідання «Гість» (Всесвіт, 1976, № 2); повість «Щенята» у зб. «Сучасна латиноамериканська повість» (1978); «Хто вбив Паломіно Молеро?» (Всесвіт, 1988, № 8).

Роман «Витівки кепського дівчиська» — Харків: Фоліо, 2010 перекладено не з оригіналу.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українською мовою зустрічається також написання прізвища Льоса

Посилання[ред.ред. код]