Маріо дель Монако
| Маріо дель Монако Mario Del Monaco |
|
|---|---|
 Маріо дель Монако |
|
| Відомості | |
| Дата народження | 27 липня 1915 |
| Місце народження | Флоренція, Італія |
| Дата смерті | 16 жовтня 1989 (74 роки) |
| Місце смерті | Местре, Італія |
| Країна |  Італія |
| Професія | співак |
| Співацький голос | драматичний тенор |
| Колектив | Ла Скала |
Ма́ріо дель Мона́ко (італ. Mario Del Monaco; *27 липня 1915, Флоренція, Італія — †16 жовтня 1989, Местре, Італія) — італійський оперний співак (тенор), якого називають одним із найбільших оперних співаків XX століття й останнім тенором di forza[1].
Зміст |
Біографія [ред.]
Дель Монако народився в музичній, добре забезпеченій сім'ї державного службовця. У дитинстві багато подорожував - провів перші чотири роки житяя у Флоренції, а потім у Кремоні й Пезаро. Навчався співу в Артуро Мелоккі в Пезарській консерваторії[2]. Після перемоги у вокальному конкурсі молодих талантів дістав шанс дебютувати в театрі. Зігравши 1940 року Пінкертона в Мадам Баттерфляй Джакомо Пуччіні в Мілані набув репутації одного з трьох великих тенорів 1950-х, поряд із Джузеппе ді Стефано й Франко Кореллі. З 1943 року виступав у Ла Скала (Мілан). З 1946 року співав у Ковент-Гарден (Лондон), у 1957 -1959 роках - у Метрополітен-опера (Нью-Йорк).
Спеціалізувався на італійському репертуарі, зокрема:
- Турріду (Сільська честь П'єтро Масканьї)
- Альфред (Травіата Джузеппе Верді)
- Кавалер де Ґріє (Манон Леско Джакомо Пуччіні)
- Андре Шеньє (Андре Шеньє Умберто Джордано)
- Радамес (Аїда Джузеппе Верді)
- Дон Хозе (Кармен Ж. Бізе)
- Манріко (Трубадур Джузеппе Верді)
У 1946 році гастролював у Південній Америці, граючи в «Дівчині із Заходу» Джакомо Пуччіні і Мефістофелі. По поверненні знову заспівав Андре Шеньє в Ла Скала й знявся в кримінальному фільмі Людина в сірих брюках, де заспівав кілька оперних арій. 1950 року вперше зіграв Отелло в однойменній опері Джузеппе Верді. Отелло став легендарною роллю Дель Монако, яку він виконав 427 разів[3], й був похований в костюмі персонажа.
У липні того ж року почав виступи в США, граючи в Сан-Франциско в Аїді. А потім чотири роки співав у Метрополітен-опера, де зіграв Каварадоссі в Тосці Пуччіні й Нормі Белліні. У 1959 році гастролював в СРСР, виконав в Большому театрі партії дона Хозе в Кармен Бізе й Каніо в Паяцах Леонкавалло. 1960 року партію Самсона в опері Самсон і Даліла на сцені паризької Опери Ґарньє. 1964 року потрапив в авіакатастрофу. Однак йому вдалося відновитися й виконати партію Каварадоссі.
Закінчив свою співочу кар'єру 1973 року. Його останній концерт був офіційним святкуванням сторіччя з дня народження Енріко Карузо.
1941 року одружений з сопрано Ріно Філіппіні. Його син Джанкарло - театральний режисер.
Творчість [ред.]
Критики зазначають, що голос дель Монако гучноголосий[4], широкого діапазону, незвичайної сили й насиченості, з баритональними низами й блискотливими верхніми нотами, неповторний за тембром. Блискуча майстерність, тонке відчуття стилю й мистетство перевтілення дозволяли артисту виконувати різнохарактерні партії оперного репертуару[5].
Разом з тим, дель Монако не був «універсальним артистом» і специфіка постановки його голосу (спів з опущеною гортанню, і, як наслідок, використання великих мазків, нечітке піанісимо, підпорядкування інтонаційної цілісності афектній грі) забезпечила співаку досить вузький, переважно драматичний репертуар[6]
Виноски [ред.]
- ↑ Марио дель Монако (Mario Del Monaco) на сайті belcanto.ru(рос.)
- ↑ Большая советская энциклопедия(рос.)
- ↑ Autobiografia: La mia arte, i miei successi 1981; il dato non è stato confermato in altre biografie(італ.)
- ↑ Сайт classicalarchives.com (англ.)
- ↑ 100 великих вокалистов(рос.)
- ↑ Сайт peoples.ru(рос.)
Література [ред.]
- Волков Ю. Песни, опера, певцы Италии. — М., 1967(рос.).
- М. дель Монако. Моя жизнь и мои успехи. — М.: Радуга, 1987(рос.).
Посилання [ред.]
- Офіційна сторінка артиста(італ.)(англ.)(фр.)
- Страница М. дель Монако на сайті belcanto.ru(рос.)
- Оперна дискографія М. дель Монако
- ТВ Культура: к 90-летию Марио дель Монако(рос.)
- Фан-сайт М. дель Монако(рос.)
- М. дель Монако в книзі «100 великих вокалистов»(рос.)
