Марія-Аделаїда (велика герцогиня Люксембургу)
| Марія-Аделаїда | |
| Marie-Adélaïde | |
 |
|
| 6-а велика герцогиня Люксембургу | |
| Початок правління: | 25 лютого 1912 |
|---|---|
| Кінець правління: | 15 січня 1919 |
| Коронація: | 18 червня 1912 |
| Інші титули: | титулярна герцогиня Нассау |
| Попередник: | Вільгельм IV |
| Наступник: | Шарлотта |
| Дата народження: | 14 червня 1894 |
| Місце народження: | Замок Берг, Кольмар-Берг, Люксембург |
| Дата смерті: | 24 січня 1924 (29 років) |
| Місце смерті: | Палац Гогенбург, Ленгріс, Баварія |
| Діти: | не було |
| Династія: | Нассауський дім |
| Батько: | Вільгельм IV |
| Мати: | Марія Анна Португальська |
Марія-Аделаїда, повне ім'я Марія-Аделаїда Терезія Хільда Антонія Вільгельміна (фр. Marie Adélaïde Thérèse Hilda Antonie Wilhelmine, люксемб. Maria Adelheid Theresia Hilda Antonia Wilhelmina), (*14 червня 1894 — †24 січня 1924) — велика герцогиня Люксембургу у 1912—1919 роках. Походила з династії Нассау.
Зміст |
Життєпис [ред.]
Дитинство [ред.]
Марія-Аделаїда народилася 14 червня 1894 у замку Колмар-Берг. Вона стала старшою з шести доньок у родині великого герцога Люксембургу Вільгельма IV та його дружини Марії-Ганни Браганси, з'явившись на світ за рік після їхнього весілля.
За наступні вісім років в сім'ї прибуло ще п'ятеро дівчаток: Шарлотта, Хільда, Антонія, Єлизавета та Софія.
Вільгельм був змушений внести до уряду пропозицію згідно з дозволом престолонаслідування по жіночій лінії. 1907 року такий закон був прийнятий, і спадкоємицею трону офіційно стала найстарша принцеса Марія-Аделаїда.
Батько помер, коли принцесі ще не було вісімнадцяти. Тож півроку обов'язки регента були покладені на її матір, Марію Анну.
Правління [ред.]
Коронація Марії-Аделаїди, яка відбулася 18 червня 1912 року, викликала великий ажіотаж у країні. Справа в тім, що вперше з 1296 року монархом стала особа, яка народилася у Люксембургу.
Проте діяльність нової великої герцогині не стало фактором, що об'єднало країну. Спочатку Марія-Аделаїда чітко окреслила права корони, що призвело до конфлікту з парламентом. Після смерті ж прем'єр-міністра Пауля Ейсхена у 1915 році, який займав цю посаду ще з часів правління її діда, великого герцога Адольфа I, Марія Аделаїда особисто почала формувати уряд. Це не дуже вдавалося молодій володарці держави. Тільки у 1915 році вона 5 разів розпускала кабінет міністрів.
Внаслідок цього держава поринула у чвари. В цей же час відбувалася Перша світова війна. Велике герцогство стало місце протистояння Франції й Німеччини. Ще раніше — 2 серпня 1914 року — державу окупував німецький вермахт. Марія-Аделаїда приймала у себе кайзера Вільгельма II, підтримула стосунки з німецькими князівствами, а також дала згоду на заручення однієї з люксембурзьких принцес - Антуанетти - із спадкоємцем королівства Баварії - Рупрехтом Вітельсбахом.
В результаті ситуація почала загострюватися. А після поразки Німеччини страни Антанти, особливо Франція та Бельгія, згадали про позицію великої герцогині під час Першої світової війни. У підсумку, Марія-Аделаїда 14 січня 1919 року зреклася трону на користь своєї сестри Шарлотти. За два тижні Марія-Аделаїда залишила Люксембург.
Останні роки [ред.]
Після зречення Марія-Аделаїда якийсь час подорожувала. Потім, у 1920 році, стала черницею у монастирі кармеліток у Модені (Італія). Через деякий час її здоров'я погіршилося, й вона переїхала до Баварії. Тут 24 січня 1924 року вона померла від грипу у замку Гогенбург. 22 жовтня 1947 року її тіло було перенесено до герцогського склепу собору Люксембурзької Богоматері у місті Люксембург.
Нагороди [ред.]
- Великий хрест ордена Адольфа Нассау;
- Великий хрест ордена Золотого Лева дома Нассау;
- Великий хрест ордена Дубової корони.
Генеалогія [ред.]
Вільгельм Нассауський |
|
Луїза Саксен-Хільдбурґхаузенська |
|
Фредерік Август Анхальт-Дессау |
|
Марія Луїза Гессен-Кассельська |
|
Жуан VI |
|
Карлота Жоакіна де Бурбон |
|
Костянтин цу Льовенштайн-Вертхайм-Розенберг |
|
Агнеса Гогенлое-Лангенбург |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Адольф I |
|
|
|
|
|
Адельгейда Анхальт-Дессау |
|
|
|
|
|
Мігель Португальський |
|
|
|
|
|
Аделаїда-Льовенштайн-Розенберг |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Вільгельм IV |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Марія Анна Португальська |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Марія-Аделаїда |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Джерела [ред.]
- Leighton, Isabel, and Bertram Bloch. Marie-Adelaide: A Play. New York: Rialto Service Bureau.
- Marburg, Theodor. The Story of a Soul. Philadelphia: Dorrance, 1938.
- Schous, Marie. Marie Adelheid van Nassau, Groothertogin van Luxemburg. 's Hertogenbosch: G. Mosmans, 1931.
- O'Shaughnessy, Edith. Marie Adelaide, Grand Duchess of Luxemburg, Duchess of Nassau. New York: Jonathan Cape and Robert Ballou, 1932.
- Zenner, Theodor. Marie Adelheid: Lebensbild der verstorbenen Grossherzogin von Luxemburg. 1925
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Марія-Аделаїда (велика герцогиня Люксембургу) |
