Марія Конопницька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Maria Konopnicka001.jpg

Марі́я Конопни́цька (пол. Maria Konopnicka; *23 травня 1842, Сувалки — †8 жовтня 1910, Львів) — польська письменниця; поет, новелістка, літературний критик і публіцист, автор творів для дітей і юнацтва.

Біографія[ред.ред. код]

Дівоче прізвище - Василовська. Рано осиротіла. Дістала домашню освіту. 1862 р. вийшла заміж за Ярослава Конопницького і жила в маєтку чоловіка Бронув. Сім'я була причетна до повстання 1863 року; побоюючись переслідувань, Конопницькі виїхали до Німеччини. У Бронув повернулися в 1865 р. після оголошення амністії. У 1872 р. Я.Конопницький був змушений продати Бронув і переїхати з дружиною і шістьма дітьми в невеликій фільварок Гусин.

1877 р. Марія Конопницька перехала з дітьми до Варшави. Заробляла приватними уроками і літературною працею. З 1890 р. довго жила за межею у зв'язку з хворобою однієї з дочок. У 1902 р. з нагоди 25-річчя творчої діяльності одержала в дар від нації невеликий маєток в Жарновце поблизу Кросна в Галичині, там поселилася.

Відвідувала малу батьківщину Юліуша Словацького - Крем'янець.

Померла в санаторії Кисельки у Львові. Початково похована у гробівці Міхальських на Личаківському цвинтарі, згодом перепохована неподалік. На могилі було встановлено бронзове погруддя авторства Люни Дрекслер, втрачене у 1950-х роках. Повторно відновлене за фотографіями 1956 року скульптором Володимиром Сколоздрою.

Творчість[ред.ред. код]

Надгробок на Личаківському цвинтарі у Львові

Дебютувала у пресі віршем «W zimowy poranek» («Зимовим ранком», 1870). У 1876 засади публікувати цикл віршів «W górach» («У горах») в газеті «Tygodnik Ilustrowany». Цикл приніс Конопницькій популярність, його високо оцінив Генрик Сенкевич. Основна тема творчості Конопницької — життя сільської і міської бідноти, проповідь служіння народу — звучить вже в першій її книзі віршів «Поезія» (т. 1, 1881). На фольклорних мотивах і поетиці засновані вірші збірки «Поезія» (т. 2, 1883; т. 3, 1886). У поезії Конопницької 1890-х рр. посилюються патріотичні мотиви і тема туги по батьківщині. (збірки віршів «Поезія», т. 4, 1896; «Лінії і звуки», 1897).

У епічній поемі «Pan Balcer w Brazylii» («Пан Бальцер в Бразилії», 1892—1906, повне видання 1910), що оповідає про долі польських селян-емігрантів, надала емігрантським поневірянням символічнеськоє значення мученицького шляху народу, що знаходить із стражданнях і боротьбі батьківщину.

До життя селянства, пізніше також і міського пролетаріату, до історії польського національно-визвольного руху зверталася в своїй новелістиці. Перші прозаїчні досліди відносяться до 1882. Спочатку слідувала Болеславу Прусу, Генріку Сенкевічу, Елізі Ожешко. Перша збірка «Cztery nowele» («Чотири новели», 1888), за ним послідували збірки розповідей «Moi znajomi» («Мої знайомі», 1890), «Na drodze» («На дорозі», 1893), «Nowele» («Новели», 1897), «Ludzie i rzeczy» («Люди і речі», 1898), «Na normandzkim brzegu» («На Нормандському березі», 1904).

У 1884—1887 редагувала журнал для жінок «Swit». Користувалася псевдонімами Jan Sawa, Marko, Jan Warez.

Писала твори для дітей, деякі з яких не втратили популярності до цього дня.

Біографія[ред.ред. код]

Навчалася в приватних навчальних закладах (Варшава).

Дебют М. Конопницької (до заміжжя — Василовської) — цикл поезій «У горах» вітав Генрік Сєнкєвич, Нобелівський лауреат з літератури.

Авторка поетичних збірок «Образки», «Лінії та звуки», «Італія», поеми «Пан Бальцер у Бразилії», книжок прози «Чотири новели», «Мої знайомі», "«На дорозі», «На Нормандському березі», «Люди і речі».

Провідними темами творчості М. Конопницької були: патріотизм, заклики до служіння народу, співчуття долі польських емігрантів до Америки. У новелістиці письменниця зверталась до історії польського національно-визвольного руху. Редагувала журнал для жінок «Світ».

Марія Конопницька — авторка «Роти» — неофіційного гімну Польщі.

Про творчість М. Конопницької писали І. Франко та Леся Українка.

Українські переклади[ред.ред. код]

Твори Конопницької українською мовою перекладали Павло Грабовський, Володимир Масляк,[1] Максим Рильський, Дмитро Павличко, Лариса Андрієвська, Роман Лубківський, Марія Пригара, В. Струтинський, Анатолій Глущак, Ярослава Павлюк.

Література[ред.ред. код]

  • Абліцов В. „Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті“ — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Кривенко М. Конопницька (Конопніцька) Марія // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів: Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 381, 382. — ISBN 978-966-7007-99-7
  • Baculewski Jan. Konopnicka z Wasiłowskich Maria Stanisława / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków, 1967.— tom ХІІІ/4, zeszyt 59.— S. 576-81 (пол.).

Примітки[ред.ред. код]

  1. І.Боднарук. Бучацький Парнас // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник. — Ню Йорк-Лондон-Париж-Сидней-Торонто: НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с., іл. c/101