Марія Олександрівна (імператриця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марія Олександрівна
рос. Мария Александровна
нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein
Марія Олександрівнарос. Мария Александровна нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein
Портрет Франца Вінтерхальтера, 1857 рік (Ермітаж)

Час на посаді:
2 березня 1855 — 3 червня 1880
Попередник Олександра Федорівна (дружина Миколи I)
Наступник Марія Федорівна (дружина Олександра III)

Народилася 27 липня (8 серпня) 1824
Дармштадт
Померла 22 травня (3 червня) 1880
Санкт-Петербург
Національність німкеня
Чоловік Олександр II (російський імператор)
Діти Олександра Олександрівна, Микола Олександрович, Олександр III, Володимир Олександрович, Олексій Олександрович, Марія Олександрівна, Сергій Олександрович, Павло Олександрович
Нагороди

Її́ Імпера́торська Вели́чність, Госуда́риня Імператри́ця Всеросі́йська Марі́я Олекса́ндрівна, уроджена принцеса Гессен-Дармштадтська (нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein; * 27 липня (8 серпня) 1824, Дармштадт — 22 травня (3 червня) 1880, Санкт-Петербург) — принцеса Гессенського Дому, дружина російського імператора Олександра II і мати імператора Олександра III.

Біографія[ред.ред. код]

У 1838 році майбутній імператор Олександр II, подорожуючи Європою, закохався у 14-річну Марію Гессенську, згодом одружився на ній 16 квітня 1841.

З ініціативи Марії Олександрівни в Росії були відкриті жіночі гімназії та єпархіальні училища, а також заснований Червоний Хрест. Неодноразово відвідуючи з чоловіком Київ, вона посприяла відбудові Царського палацу; за її ініціативою на місці колишнього військового плацу перед палацем було розбито парк, названий на її честь Маріїнським.

Імператриця довго хворіла на туберкульоз і померла у 1880 році, ще за життя чоловіка. Останні роки були найважчі для імператриці, адже чоловік створив ще за життя дружини другу сім'ю з княжною Катериною Долгоруковою, причому княжна з дітьми від Олександра жила в Зимовому палаці, де й сама імператриця. Через місяць після її кончини імператор обвінчався з княжною, а ще менш ніж через рік був убитий.

Діти[ред.ред. код]

Родовід[ред.ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Людвиг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський)
 
 
 
 
 
 
 
4. Людвиг I Гессенський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Кароліна Пфальц-Біркенфельдська
 
 
 
 
 
 
 
2. Людвиг II (великий герцог Гессенський)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Георг Вільгельм Гессен-Дармштадтський
 
 
 
 
 
 
 
5. Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Марія Луїза Альбертіна Лейнінген-Дагсбург-Фалькенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
1. імператриця Марія Олександрівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Карл Фрідріх Баденський
 
 
 
 
 
 
 
6. Карл Людвіг Баденський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
3. Вильгельміна Баденська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський)
 
 
 
 
 
 
 
7. Амалія Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. Кароліна Пфальц-Біркенфельдська
 
 
 
 
 
 

Галерея[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Меглицкий Г. Т. Письмо к А. И. Голубовой / Сообщ. П. Я. Виноградовым // Исторический вестник, 1891. — Т. 43. — № 1. — С. 282—286.
  • Яковлева А. И. Воспоминания бывшей камер-юнгеферы императрицы Марии Александровны // Исторический вестник, 1888. — Т. 31. — № 1. — С. 147—174; № 2. — С. 393—413; № 3. — С. 593—606.
  • Соболева И. А.. Принцессы немецкие— судьбы русские. — СПб.: Питер, 2008. — 414 с: ил. — (Серия «Романовы: семейная сага русских царей»)


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.