Маргеріт Юрсенар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Марґеріт Юрсенар)
Перейти до: навігація, пошук
Маргеріт Юрсенар
Marguerite Yourcenar
Маргеріт Юрсенар в 1983 році
Маргеріт Юрсенар в 1983 році
При народженні: Marguerite Antoinette Jeanne Marie Ghislaine Cleenewerck de Crayencour
Дата народження: 8 червня 1903(1903-06-08)
Місце народження: Брюссель, Бельгія
Дата смерті: 17 грудня 1987(1987-12-17) (84 роки)
Місце смерті: Маунт-Дезерт-айленд, Мен, США
Національність: бельгійка
Громадянство: Франція Франція, з 1947 р. — США США
Мова творів: французька
Рід діяльності: письменниця
Жанр: роман, поезія, есе
Magnum opus: роман «Спогади Адріана» (фр. Mémoires d'Hadrien)(1951 р.)

Маргері́т Юрсена́р (фр. Marguerite Yourcenar, 8 червня 1903, Брюссель17 грудня 1987, Маунт-Дезерт-Айленд, Мен) — французька письменниця. Перша жінка — член Французької академії, обрана в 1980 році.

Біографія[ред.ред. код]

Маунт-Дезерт-Айленд

Маргеріт Юрсенар (справжнє ім'я: Маргеріт Антуанетта Жанна Марі Ґіслен Кленеверк де Креянкур) народилася в Брюсселі в аристократичній родині. Її батько, Мішель Кленеверк де Креянкур, походив з французької Фландрії, мати, Фернанда де Картьє де Марш'єн, була бельгійкою. Мати померла, коли Маргеріт було лише десять днів від роду. Дівчинка виховувалась батьком, нонконформістом і пристрасним мандрівником. До Першої світової війни літо вона проводила в Ліллі, а зиму — в родовому маєтку, розташованому біля «Чорної гори» (фр. Mont Noir), на франко-бельгійському кордоні. Іспити на бакалавра вона здала в Ніцці, не відвідуючи школи. Першу книжку видала за власний кошт у 1921 році, вона називалася «Сад химер» (фр. Le Jardin des chimères).

Маргеріт багато подорожує разом з батьком: Лондон, південна Франція, Швейцарія, Італія, де вона відвідує віллу римського імператора Адріана. Пам'ять про ці відвідини інспірує її до написання свого найвідомішого роману «Спогади Адріана».

У 1929 році публікує перший роман «Алексіс», в якому відчувається вплив Андре Жида. Після смерті батька в 1929 році веде богемне життя між Парижем, Лозанною, Афінами, грецькими островами, Стамбулом, Брюсселем. У 1939 році разом зі своїм другом Ґрасом Фріком відїжджає до США.

З 1950 року оселяється на острові Маунт-Дезерт-Айленд у штаті Мен. У США Юрсенар викладає французьку літературу й історію мистецтва.

Публій Елій Траян Адріан (Publius Aelius Traianus Hadrianus) — головний персонаж «Спогадів Адріана»

Її роман «Спогади Адріана» (фр. Mémoires d'Hadrien)(1951 р.) приносить їй світове визнання. У 1970 році її обирають до Бельгійської королівської академії літератури й мистецтва, а в 1980 — до Французької академії (на місце № 3, яке раніше займав Роже Кайуа). Юрсенар — перша жінка-академік і перша уродженка іншої країни, яка удостоєна такої відзнаки.

Псевдонім[ред.ред. код]

Псевдонім «Юрсенар» (фр. Yourcenar) — це анаграма її справжнього прізвища Креянкур (фр. Crayencour), лише без однієї літери «c».

Твори[ред.ред. код]

  • Le Jardin des chimères (1921, поезія)
  • Alexis ou le Traité du vain combat (1929, роман)
  • La Nouvelle Eurydice (1931, роман)
  • Pindare (1932), essai
  • Denier du rêve (1934, роман)
  • La mort conduit l'attelage (1934)
  • Feux (1936, поезія в прозі)
  • Les Songes et les Sorts (1938)
  • Nouvelles orientales (1939, оповідання)
  • Le Coup de grâce (1939, роман)
  • Mémoires d'Hadrien (1951, роман)
  • Électre ou La chute des masques (1954)
  • Sous bénéfice d'inventaire (1962, есе)
  • Ah, mon beau château (1962) (про замок Chenonceau)
  • Qui n'a pas son Minotaure ? (1963)
  • L'Œuvre au noir (1968)
  • Fleuve profond, sombre rivière (1974, поезія)
  • Le Labyrinthe du monde. I, Souvenirs pieux (1974)
  • Le Labyrinthe du monde. II, Archives du Nord (1977)
  • La Couronne et la lyre (1979, поетична антологія перекладів з грецької)
  • Mishima ou la Vision du vide, (1980, Gallimard, есе)
  • Comme l'eau qui coule (1982) (Anna, soror, Un homme obscur, Une belle matinée)
  • Le Temps, ce grand sculpteur (1983)
  • Les Charités d'Alcippe, (1984, поезія)
  • Le Labyrinthe du monde. III, Quoi ? L'éternité (1988)
  • Écrit dans un jardin (поезія, ілюстрована П'єром Альбуїсоном, 1992)
  • D'Hadrien à Zénon : correspondance, 1951–1956 (листування, 2004)
  • Une volonté sans fléchissement : correspondance, 1957–1960 (листування, 2007)

Українські переклади[ред.ред. код]

Коментований переклад «Творів» М. Юрсенар вийшов у 2012 р. в «Університетському видавництві ПУЛЬСАРИ» (передмова, переклад, коментарі та примітки здійснив Дмитро Чистяк) і був відзначений Премією імені Г.Сковороди Посольства Франції України як найкращий переклад із французької українською у 2012 р., а також Премією імені М.Рильського Національної спілки письменників України[1]

Література[ред.ред. код]

  • Mathieu Galey, Les Yeux ouverts, entretiens avec Marguerite Yourcenar, 1980
  • Josyane Savigneau, Marguerite Yourcenar : l'invention d'une vie, Paris, Gallimard, 1990
  • Michèle Sarde, Vous, Marguerite Yourcenar : la passion et ses masques, Paris, Laffont, 1995
  • Michèle Goslar, Yourcenar : qu'il eût été fade d'être heureux, Bruxelles, 1998
  • Christian Dumais-Lvowski, La Promesse du seuil : un voyage avec Marguerite Yourcenar, photographies de Saddri Derradji, Arles, Actes Sud, coll. " Archives privées ", 2002
  • Antoine Gavory, «Marguerite Yourcenar» itinéraire d'un écrivain solitaire, éditions Flagrant d'élie,2008
  • Дроздовський, Дмитро. Поетика сигнатур у творчості Маргеріт Юрсенар // Кур'єр Кривбасу. — 2012. — № 271/272/273.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Твори» Маргеріт Юрсенар
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Посилання[ред.ред. код]