Мар'їно (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мар'їно
Люблінсько-Дмитрівська лінія

станція метро «Мар'їно»
Загальні дані
Тип Однопрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 8 м
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) острівна
Дата відкриття 25 грудня 1996
Архітектор(и) В. З. Филіппов, С. М. Бєлякова.
Інженер(и)-конструктор(и) Т.Жарова
Станція споруджена СМУ-1, СМУ-3 Мосметростроя
Виходи до Люблінська вулиця, Новомар'їнська вулиця, Новочеркаський бульвар, Мар'їнський бульвар
Код станції 1159, Мн
Люблінсько-Дмитрівська лінія
Дегуніно
Юбілейна
Селігерська
ТЧ «Лихобори»
СЗГ до НАТІ
Верхні Лихобори
Окружна
Петровсько-Разумовська
Фонвізинська
Бутирська
Оборотний тупик
Мар'їна Роща
     
Достоєвська
Трубна
     
Сретенський бульвар
СЗГ до Кільцевої лінії
Чкаловська
     
Римська
     
Крестьянська застава
Дубровка
Оборотний тупик
Кожуховська
ТЧ-15 «Печатники»
Печатники
Оборотний тупик
Волзька
Любліно
Братиславська
Мар'їно
Оборотний тупик
Борисово
Шипилівська
Зябліково
СЗГ до Замоскворецької лінії
Оборотний тупик

Мар'їно (рос. Марьино) — станція Люблінсько-Дмитрівської лінії Московського метрополітену. До відкриття 2 грудня 2011 ділянки Люблінсько-Дмитрівської лінії до станції «Зябліково» була кінцевою.

Відкрита 25 грудня 1996 року, у складі ділянки «Волзька» — «Мар'їно». Розташована в однойменному районі Москви.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — однопрогінна станція мілкого закладення (глибина закладення — 8 м). Споруджена за типовим проектом, із збірних монолітних залізобетонних балок.

Оздоблення[ред.ред. код]

Тема оформлення станції — «Відпочинок москвичів». Колійні стіни оздоблені чорним і темно-синім мармуром і плитками з штампованого алюмінію. Підлога викладена сірим гранітом двох відтінків. Групи сидінь, розташовані в центрі по всій довжині пасажирської платформи, суміщені з покажчиками станцій. Освітлення станції забезпечує два ряди люстр з шістьма кулястими світильниками кожна, прикріплена до перекриття залу.

Вестибюлі[ред.ред. код]

Вихід в місто здійснюється по сходах через північний вестибюль на Люблінську і Новомар'їнську вулиці і через південний — до Люблінської вулиці на Новочеркаський і Мар'їнський бульвари.

Колійний розвиток[ред.ред. код]

Схема колійного розвитку станції Мар'їно

Станція з колійним розвитком — 6 стрілочних переводів, перехресний з'їзд, 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу. У оборотних тупиках розташований пункт технічного огляду.

Посилання[ред.ред. код]