Томаш Гарріг Масарик

Томаш Гарріг Масарик
чеськ. Tomáš Garrigue Masaryk
Народився	7 березня 1850 Австрійська імперія Годонін
Помер	14 вересня 1937 Чехословаччина Лани
Національність	словак
Ім'я при народженні	Томаш Масарик
Діяльність	політик, філософ, письменник
Alma mater	Віденський університет
Посада	Президент Чехословаччини
Попередник	посада запроваджена
Наступник	Едуард Бенеш
Партія	Чеська народна партія
Конфесія	євангеліст
Дружина	Шарлотта Гарріг
Діти	Аліса, Герберт, Ян, Елеанора, Ольга

То́маш Га́рріг Ма́сарик (чеськ. Tomáš Garrigue Masaryk, *7 березня 1850 — †14 вересня 1937) — чеський філософ, політичний і державний діяч, перший Президент Чехословаччини (1918—1935).

Біографія

Народився у місті Годонін у Моравії (у регіоні Моравська Словаччина) в словацько-німецькій родині. У 1876 році закінчив Віденський університет. Після поділу Карлового університету в Празі на німецький і чеський університети (1882) — професор філософії у чеському університеті.

У 1890 році приєднався до «молодочеської» партії, а в 1900 заснував Чеську Народну Партію (т. зв. «Партію реалістів»). В 1918 році став президентом новоствореної Чехословаччини.

Після його відставки в 1935 році президентом був обраний багаторічний міністр закордонних справ Едвард Бенеш.

Масарик помер у 1937 році у замку Лани, за рік до краху створеної ним Першої Чехословацької республіки.

Масарик і Україна

У своїй політичній діяльності Масарик пройшов довгу еволюцію від космополіта до національно свідомого лідера. Як депутат австрійського парламенту взяв участь у дебатах навколо польсько-українських стосунків у Галичині й у великій промові (25 травня 1908 року) виступив на захист українських прав. Під час Першої світової війни 1914—1918 зайняв антиавстрійську позицію і пов'язував надії та розв'язання чеської проблеми з перемогою Антанти. В 1915 році організував Чеський комітет у Парижі, пропонував розв'язати національне питання у Центрально-Східній Європі шляхом надання самостійності народам Австро-Угорської імперії й автономії народам Російської імперії. Відстоював ідею єдності чесько-словацької нації. Під час свого перебування в Росії й Україні (1917—1918) організував легіон з чехо-словацьких військовополонених. Уклав угоду з урядом Української Народної Республіки про екстериторіальний статус легіону. Після укладення Брестського миру анулював цю угоду (легіон зберігав нейтралітет під час радянсько-української війни і виїхав з України на Далекий Схід). Масарик, незважаючи на свої русофільські тенденції, проявляв симпатії до українського національного руху. Був знайомий з І. Франком. Під час перебування в США (травень-листопад 1918) організував спілку емігрантів, які представляли народи Австро-Угорщини. У його склад увійшли Масарик, Січинський, Лонгин Цегельський — від українців та Г. Таткович від угро-русинів Закарпаття. На основі угоди з Угоро-русинською радою в США Закарпаття було включене у склад Чехо-Словацької республіки у 1919 році.

Ставши президентом Чехо-Словаччини, Томаш Масарик підтримував діяльність українських еміграційних груп у Празі та інших містах, допоміг відкрити і забезпечив фінансовою підтримкою Український Вільний Університет (1921), Вищий Педагогічний Інститут імені Драгоманова (1923 (обидва у Празі) та Українську Господарську Академію у Подебрадах (1922). 1923 р. Герберт Гувер, якому незабаром після того судилося стати президентом Сполучениних Штатів Америки, та Томаш Масарик, скликали у Празі перший міжнародний конгрес з менеджменту. Саме тоді ряд великих компаній, таких як «Дюпон» і «Дженерал Моторс» у Сполучених Штатах, почали реорганізовуватися на основі нових концепцій менеджменту. Заслугою Масарика було створення у міжвоєнній Чехо-Словаччині стабільного і функціонуючого демократичного ладу. Користувався значною популярністю серед українців.

Родина

Дружина Масарика, Шарлотта Ґаріґ, чиє прізвище він узяв як друге ім'я, була американкою і під час Першої світової війни була арештована австрійськими властями. Їхній син Ян Масарик був міністром закордонних справ чеського емігрантського уряду і потім у 1945—1948 рр. загинув після комуністичного перевороту за нез'ясованих обставин. У Томаша і Шарлотти було ще троє дітей.

Джерела

• Олексій Підлуцький. Томаш-Гаріг Масарик: «Нова людина» у «новій Європі»
• Віктор Киркевич. Київські адреси чехословацької державності