Маса поїзда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вага поїзда (маса поїзда) — один з найважливіших показників, який впливає на ефективність роботи залізничного транспорту. Вага поїзда визначає провізну спроможність ліній, собівартість і економічність перевезень, а також питому витрату палива або електроенергії (для ЕРС) на тягу поїздів.

Розрізняють вагу брутто і нетто. Вага брутто визначається додаванням ваги локомотива, ваги тари вагонів і власне ваги вантажу або пасажирів. Вага нетто — додаванням ваги локомотива і ваги тари вагонів.

Розрахунок ваги поїзда[ред. | ред. код]

На основі попередніх розрахунків можна визначити максимальну вагу поїзда, та параметри локомотива який зможе провести заданий поїзд по заданому перегону,працюючи в нормальному режимі. Завдяки цьому можна сформувати поїзди необхідної ваги, та знизити до мінімуму питому витрату палива і більш повно використовувати тягові параметри локомотива, при цьому не перевантажуючи його.

Розрахунок, перш за все, виконують за розрахунковим підйомом, Частіше,за найкрутішим У цьому випадку вага поїзда обчислюється за цією формулою:

, де

— розрахункова сила тяги локомотива, Н; — вага відповідно локомотива і рухомого складу, т; — питомий опір руху відповідно локомотива и склада, Н/кН; — розрахунковий підйом, ‰: м/с² — прискорення вільного падіння. Питомий опір руху визначають за формулою:

, де

v — швидкість руху, м/с; A, B, C — коефіцієнти, які залежать від типу колій (стикова чи безстикова) и рухомого складу, а для тягового рухомого складу —ще і від режима руху (тяга або вибіг) (наприклад, для ЕР2: у режимі тяги по бесстиковій колії. A = 1,1, B = 0,01, C = 0,000227, для стикової колії — А = 1,1, В = 0,012, С = 0,000267).

Основний опір руху склада розраховується за формулою:

, де

— основний опір кожного типу вагонів у складі, Н/кН; — сумма ваг відповідних типів вагонів, які входять до складу, т.

Визначивши вагу поїзда по керуючому підйому, проводять його перевірку за умовами рушіння з місця. Після визначають довжину поїзда (при цьому визначають число вагонів у складі) і перевіряють її по довжині станційних колій. Також вагу поїзда переверяють по гальмам, тобто на можливість зупинки на найкрутішому спуску. У випадку невконання якоїсь умови, вагу склада корегують і перераховують.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Осипов С. И., Осипов С. С. Основы тяги поездов. — М. : УМК МПС России, 2000. — С. 69—89. — 3 000 прим. — ISBN 5-89035-027-7.(рос.)