Маслов Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Іванович Маслов
Народився 21 грудня 1884 (2 січня 1885)(1885-01-02)
Ічня
Помер 22 березня 1959(1959-03-22) (74 роки)
Київ
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Діяльність літературознавець
Alma mater Київський університет
Галузь історик літератури
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь кандидат філологічних наук

Василь Іванович Маслов (21 грудня 1884 (2 січня 1885)(18850102), Ічня — 22 березня 1959, Київ) — український літературознавець, історик літератури, етнограф. Брат Сергія Маслова.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 грудня 1884 (2 січня 1885) року в Ічні. 1903 року закінчив із золотою медаллю Прилуцьку гімназію. Того ж року вступив на історико-філологічний факультет Московського університету. 1904 перейшов до Київського університету, який закінчив у 1909 році.

Ще студентом почав займатися науковою роботою під керівництвом професора В. Перетца. 1910 затверджений штатним стипендіатом на кафедрі російської мови і словесності при Київському університеті. 1914 — магістр, від 1915 — приват-доцент Київського університету, від 1917 — приват-доцент Вищих жіночих курсів.

1915—1920, крім лекцій з російської літератури і практичних занять, викладав російську мову і літературу в київських гімназіях. Викладав на педагогічних курсах, реорганізованих у Прилуцький педагогічний технікум (19201927).

1927 очолив Прилуцький окружний музей, створений на базі сокиринської колекції пам'яток старовини і мистецтва Г. Ґалаґана і Прилуцького повітового музею. У музеї заснував «Відділ культурних робітників Прилуччини», де концентрувалися документи і матеріали, пов'язані з життям та діяльністю Є. Гребінки, М. Костомарова, М. Маркевича, Г. Ґалаґана, Т. Шевченка. Завдяки енергійним заходам Маслова музей перетворився в краєзнавчий осередок, який займався вивченням Прилуччини. Ініціатор створення 1927 при міському кабінеті політичної освіти музейної секції, співробітники якої підготували реєстр пам'яток історії, культурири і природи Прилуччини. Започаткував видання «Бюлетеня Прилуцького окружного музею», в якому друкувалися розвідки місцевих дослідників, а також київських вчених С. Маслова і М. Макаренка.

1929 Василя Маслова, унаслідок злісного наклепу, зведеного секретарем Прилуцького істпарту І. Ідліним, було знято з посади завідувача музею. Від 1930 — науковий співробітник ВУАН, працював у фольклорно-етнографічній комісії, після реорганізації — в Інституті історії матеріальної культури ВУАН. Від вересня 1937 — виконувач обов'язків професора кафедри російської літератури у Київському педагогічному інституті (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова), завідувач кафедри російської літератури, голова Державної комісії на літературному факультеті заочного сектору інституту. Читав лекції з історії російської літератури 18-го — 1-ї половини 19 ст., спецкурси з історії російсько-українських культурних і літературних зв'язків у 2-й половині 19 ст.

У часи німецької окупації Києва — референт при педагогічному інституті, після його закриття — при шкільному відділі. Займався дисертаційною роботою на тему: «Томас Мур в російській літературі», запланованою напередодні війни. За фундаментальну наукову працю «Літературна діяльність К. Ф. Рилєєва», опубліковану 1912, після публічного захисту 1944 Маслову присвоєно науковий ступінь кандидата філологічних наук.

Від 1944 науково-педагогічна діяльність Василя Маслова пов'язана з Київським державним університетом, де він працював старшим викладачем, від 1946 — доцентом, керував студентським гуртком з російської літератури 19 століття.

Помер 22 березня 1959 року у Києві. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка №18). Надгробок — закруглена згори стела із чорного граніту.

Пам'ятник В.Маслову у Прилуках

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор праць з історії української і російської літератури, фольклору, етнографії, археології. Маслову належить кілька неопублікованих праць:

  • «Українське минуле в російській літературі пушкінської доби»;
  • «Вплив декабристського руху на українську літературу 19 ст.»;
  • «Джерела поезії декабристів» та інші.

Праці[ред. | ред. код]

  • Литературная деятельность К. Ф. Рылеева. К., 1912;
  • Українська етнографія першої половини XIX ст. В кн.: Наукові записки Інституту історії матеріальної культури ВУАН, кн. 2. К., 1937;
  • Рільниче знаряддя і техніка доби феодалізму за матеріалами Райковецького городища. Б/м., 1935;
  • Рибальське знаряддя феодальної доби на Середньому Придніпров'ї. Б/м, 1936;
  • До питання про народність М. Ю. Лермонтова. Б/м, 1939;
  • Народність і фольклор у декабристів. Б/м, 1941;
  • Пушкин и декабристы. К., 1951.

Література[ред. | ред. код]

  • Історія Київського університету. 1834—1959. К., 1959;
  • Попов П. М. Маслов Василь Іванович: Некролог. В кн.: Вісник Київського університету: Серія філології та журналістики, вип. 1, 1959;
  • Коваленко О. Б., Ткаченко В. В. Маслов Василь Іванович. Український літературознавець та історик, музейний працівник, активний учасник краєзнавчого руху 20-х років. В кн.: Репресоване краєзнавство (20—30-ті роки). К., 1991;
  • Ткаченко В.В. Історичне краєзнавство: Чернігово-Сіверщина у перше пожовтневе двадцятиріччя: Навч. посіб. — К.: Знання, 2007. — 215 с.-С.147-149.
  • Воронкова Т. І. Архів Василя Івановича Маслова (1884—1959). В кн.: Рукописна та книжкова спадщина України: археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів, вип. 1. К., 1993;
  • Казьмирчук Г. Д., Латиш Ю. В. Українське декабристознавство. К. — Черкаси, 2002;
  • Казьмирчук Г. Д., Латиш Ю. В. Вивчення руху декабристів у Київському університеті ім. Тараса Шевченка в 1944—1991 роках. «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Історія». К., 2003, вип. 65/66, 67;
  • Казьмирчук Г. Д., Латиш Ю. В. Маслов Василь Іванович. В кн.: Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: минуле і сьогодення. К., 2004;
  • Латиш Ю. В. Василь Маслов: життя та наукова праця (до 125-річчя відомого українського декабристознавця). В кн.: Соціальна історія, вип. 4. К., 2008;
  • Матеріали до біографії Василя Маслова. В кн.: Декабристи в Україні: дослідження й матеріали, т. 6. К., 2009.

Джерела[ред. | ред. код]