Маслій Олександр Вікторович
| Маслій Олександр Вікторович | |
|---|---|
 | |
| Народження |
28 січня 1966 Харків, Українська РСР, СРСР |
| Смерть |
26 липня 1985 (19 років) Кундуз, Афганістан |
| Поховання | Міське кладовище № 6 (Харків)d |
| Країна |
 СРСР |
| Освіта | Харківський базовий медичний коледж № 1 |
| Член | Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді |
| Звання |
 Єфрейтор |
| Формування | 48-й Пянджський прикордонний загін |
| Війни / битви | Війна в Афганістані 1979—1989 |
| Нагороди |
 |
Маслій Олександр Вікторович (28 січня 1966 — 26 липня 1985) — радянський прикордонник, учасник афганської війни. Посмертно нагороджений орденом Червоної зірки.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 28 січня 1966 у Харкові в українській робітничій родині.
Після 8-го класу поступив в Харківське медичне училище № 1, після закінчення якого працював у службі невідкладної меддопомоги. До Збройних сил СРСР його призвали 10 листопада 1984 року Ленінським РВК м. Харкова. У січні 1985 р. відправлений єфрейтором до Афганістану[1].
Служив начальником медпункта у військовій частині 2066 (48-й Пянджський прикордонний загін, Средньоазійської прикордонної округи). Пізніше він подав рапорт, щоб його перевели на до «точки» у районі Імам-Сахіб, провінції Кундуз, там саме бракувало медпрацівника. У Афганістані служив санітарним інструктором 1-ї мотоманеврувальної групи. Брав участь у рейдах, супроводжував автомобільні колони. Надавав своєчасну медичну допомогу пораненим. Під час бою поблизу кишлака Хазарбаг у провінції Кундуз, 26 липня 1985 року, Олександра Маслія було поранено у стегно. Пізніше виявилося, що куля пошкодила хребет. Щоб врятувати його від больового шоку, товариші вкололи знеболююче. Олександр помер на борту вертольота під час евакуації[1][2].
Похований на шостому міському кладовищі Харкова, яке розташоване в історичному районі Залютине. У «Книзі Пам'яті про радянських воїнів» Олександра Маслія характеризували як мужнього та рішучого[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Червоної Зірки (20.12.1985, посмертно)
Пам'ять[ред. | ред. код]
- Його ім'я викарбуване на одній з плит Меморіального комплексу пам'яті воїнів України, полеглих в Афганістані у Києві[3].
- Його ім'я викарбуване на одній з плит Меморіалу пам'яті воїнів-інтернаціоналістів у Харкові[4].
- Меморіальна дошка на будівлі Гімназії № 86 Харкова, де навчався Олександр Маслій[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Книга Памяти о советских воинах, 1999, с. 423.
- ↑ а б Открытие мемориальной доски Александру Маслий. afganec.kharkov.ua. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
- ↑ Памятник воинам-афганцам (Киев). Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
- ↑ Мемориал памяти воинам-интернационалистам в Сквере Воинов-Интернационалистов, г. Харьков. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Чорні тюльпани. Афганський мартиролог України / О. Г. Мусієнко. — Київ : Столиця, 1999. — 560 с. — ISBN 966-95583-0-1.
- МАСЛИЙ Александр Викторович // Книга Памяти: Военнослужащие органов и войск КГБ СССР, погибшие в Республике Афганистан (1979-1989) : [рос.] / В.С. Виноградов, Г.А. Дегтярев, А.А. Дунаев и др. — Москва : Граница, 1993. — 336 с. — ISBN 5-86436-041-4.
- Книга Памяти о советских воинах, погибших в Афганистане. — Москва : Военное издательство, 1999. — Т. II М-Я. — 712 с. — ISBN 5-203-01484-1.